Церква Вознесіння Господнього (Щитівці, ПЦУ)
Церква Вознесіння Господнього — парафія і храм Заліщицького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Щитівці Чортківського району Тернопільської області.
| Церква Вознесіння Господнього | |
|---|---|
|
| |
| Країна |
|
| Ідентифікатори й посилання | |
Історія церкви
У 1776 році за народні кошти вимурували кам'яний храм Вознесіння Господнього. За переказами жителів села відомо, що у 1900 році храм зазнав великих змін. Спочатку він мав прямокутну форму, а після добудови набув форми перевернутої літери «Г», тобто до вівтаря зліва добудували бокову частину, такий вигляд він зберіг і сьогодні. Біля храму є мурована каплиця.
У 1914 році виникла велика загроза для церковних дзвонів, серед яких — «Іван Злотоуст» і «Пророк Ілля». Люди зняли їх і закопали на цвинтарі біля храму, зверху поставили кам'яний хрест з написом «Тут спочиває Іван Злотоуст». У 1958 році дзвони встановили на місце. Дзвін святого пророка Іллі наділений особливою Божою силою. Коли виникає сильна злива і град, б'ють у нього, і темні хмари тихо розпливаються по небу. Кажуть, що завдяки силі цього дзвону у Щитівцях ніколи не буває граду.
У 2008—2009 роках зроблено капітальний внутрішній ремонт храму.
Парохи
- о. Коцик (1935),
- о. Любович (1935—1939),
- о. Косарчин (1939—1945),
- о. Михайло Микула[1] (1945—1958),
- о. Миронів (1958—1977),
- о. Михайло Велиган,
- о. Йосип Смішко (1977—1987),
- о. Михайло Венгерак (1987—1989),
- о. Володимир П'єцух (1989—1944),
- о. Григорій Бубель (з 1992).
Примітки
- єдиний учасник від Заліщицького благочинна Об'єднавчого собору 1946 року у Львові
Джерела
- с. Щитівці. Храм Вознесіння Господнього // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 148. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.