Церква Святої Тройці (Семаківці)
| Церква святої Тройці | ||||
|---|---|---|---|---|
_-_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%86%D1%96.JPG.webp) | ||||
| Церква святої Тройці | ||||
|
49°03′42″ пн. ш. 25°41′39″ сх. д. | ||||
| Статус | діюча | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Семаківці, Тернопільська область, Чортківський район | |||
| Конфесія | ПЦУ | |||
| Тип будівлі | церква | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Побудовано на кошти | громади | |||
| Будівництво | 1936 — 1939 | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
  Церква Святої Тройці (Семаківці) (Україна) | ||||
 | ||||
Церква Святої Тройці — православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Семаківці Чортківського району Тернопільської області.
Історія
_-_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80'%D1%94%D1%80_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%86%D1%96.JPG.webp)
Інтер'єр храму
- 1895 — поляки та українці збудували костел Преображення Господнього.
- 1935 — громада села вирішила збудувати свою церкву.
- 13 вересня 1936 — освятили місце під забудову храму. Будівництво завершили у 1939 році, а у 1940-у храм освятили.
- 1962 — храм закрили. У часи «перебудови» богослужіння відновили.
- 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[1].
Парохи
| Ім'я | Роки | Коротка довідка | Світлини |
|---|---|---|---|
| о. Лев Воробкевич | - |  | |
| о. Степан Гавук | - | | |
| о. Степан Валігура | 1953—1962 | - | |
| о.Богдан Заяць | - | | |
| о. Любомир Фінковський | від 1994 донині | - |  |
Примітки
- Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
Джерела
- с. Семаківці. Храм св. Тройці // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 374. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
- Габруський, Л. «Я йду до Бога, і ви — за мною...» // Голос народу. — 2014. — № 39 (19 верес.). — С. 7. — (Духовне).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.