Церква святого імені Ісуса

Це́рква Свя́того І́мені Ісу́са (італ. Chiesa del Sacro Nome di Gesù) — соборна церква Товариства Ісуса (ордена єзуїтів), в якій похований його засновник — св.Ігнатій Лойола. Розташована на невеликій однойменній площі в центрі Рима. Названа на честь святого імені Ісуса. У церкві перебувають мощі святого Андрія Боболі, які Папа Пій XI віднайшов в Інституті гігієни в Москві[3] та 18 травня 1924 року передав до храму[4].

Chiesa del Sacro Nome di Gesù
Церква Іль-Джезу
41°53′45″ пн. ш. 12°48′47″ сх. д.
Тип споруди Jesuit churchd[1]
костел і церква[1]
Розташування  Італія, Рим
Архітектор проєкт Мікеланджело Буонарротті, арх. Віньола та Джакомо делла Порта
Засновник орден єзуїтів
Початок будівництва 1568
Кінець будівництва 1584
Стиль пізнє відродження, бароко
Належність католицизм
Єпархія Roman Catholic Diocese of Romed
Стан національна спадщина Італіїd[2]
Адреса Рим, на п'яцца Іль Джезу
Присвячення Найсвятіше ім'я Ісуса
Вебсайт chiesadelgesu.org
Церква святого імені Ісуса (Італія)
 Церква святого імені Ісуса у Вікісховищі

Історія

Побудована в 1568-1584 роках у дусі маньєризму, близько естетики бароко (архітектори Джакомо да Віньола і Джакомо делла Порта, початковий проєкт підготував Мікеланджело).

Церква була прийнята за канон для єзуїтських храмів по всій Європі (особливо в Речі Посполитій, у нинішній Україні, в Литві та Білорусі), а також в Латинській Америці. Однією з основних художніх особливостей церкви є унікальна фреска на плафоні церкви. Написані особливим чином фігури створюють ілюзію, що вони літають під стелею і навіть відкидають на нього тінь, хоча насправді вони написані в одній площині.

Усипальниця

Поховані, зокрема, кардинал Юрій Радзивілл[5].

Галерея
  • Каплиця св. Ігнатія
  • Фасад на площу
  • Нава
  • Плафон

Див. також

Примітки
  1. archINFORM — 1994.
  2. dati.beniculturali.it — 2014.
  3. там перебували як «цікавий експонат мумії»
  4. ks. Poplatek J. T.J. Andrzej Bobola // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — S. 102. ​(пол.)
  5. Müller W. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1556—1600) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 233. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.