Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори)

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці — чинна дерев'яна церква у селі Шешори. Пам'ятка архітектури національного значення №1181[2][3][4][5], належить до типових творів гуцульської школи народної дерев'яної архітектури другої половини XIX ст. Парафія належить до Косівського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ. Престольне свято: 27 жовтня (преподобної Параскевії) та 15 липня (Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні).

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці
48.32878° пн. ш. 24.98153° сх. д. / 48.32878; 24.98153
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення
Країна  Україна
Розташування Шешори
Косівський район
Івано-Франківська область
Конфесія Православна церква України
Єпархія Івано-Франківська єпархія ПЦУ
Тип будівлі церква
Архітектурний стиль дерев'яна архітектура
Матеріал дерево
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1873
Настоятель митрофорний протоієрей Юрій Павличко[1]
Ідентифікатори й посилання
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори) (Україна)
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори) (Івано-Франківська область)

Розташування

Церква розташована на південний захід від центру села, на лівому березі річки Пістинька.

Історія

Зведена у 1873 році на місці попередньої дерев'яної церкви, яка була знищена вогнем у 1864 році[6]. Посвячена у 1875 році. Розмальована у 1890-х роках.

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1181)[7].

Належала до УАПЦ[8]. Після Об'єднавчого собору українських православних церков в Софійському соборі парафія увійшла до Православної церкви України.

19 липня 2020 року Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у церкві святої великомучениці Параскеви П'ятниці.

Архітектура

Церква дерев'яна, невелика за розмірами, п'ятизрубна одноверха, хрещата в плані з видовженим бабинцем. Стіни церкви оббиті бляхою над опасанням.

Біля церкви знаходяться дві дерев'яні дзвіниці: стара двоярусна, зведена одночасно з церквою, та нова.

Див.також

Джерела
  • Процак Роман. Церкви Прикарпатського краю. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. С. 180.
  • Прибєга Леонід. Дерев'яні храми Українських Карпат. Київ «Техніка», 2007. С. 165. ISBN 966-575-028-3
  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 95

Примітки
  1. Конфесійні громади
  2. Державний реєстр пам'яток архітектури національного значення. Івано-Франківська область
  3. Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
  4. Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р
  5. Про затвердження регіональної цільової програми паспортизації пам’яток містобудування та архітектури Івано-Франківської області на 2021-2025 роки Івано-Франківська обласна рада
  6. Косівський район «Енциклопедія Сучасної України»
  7. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 21 лютого 2021.
  8. Розпорядження. Про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних громад. Івано-Франківська обласна державна адміністрація

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.