Циганов Олексій Іванович
Олексій Іванович Циганов (нар. 30 липня 1928, Каховка — пом. 1985) — український радянський оториноларинголог, доктор медичних наук з 1970 року, професор.
| Олексій Іванович Циганов | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
30 липня 1928 Каховка | ||
| Помер | 1985 | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Національність | українець | ||
| Alma mater | Одеський медичний інститут | ||
| Галузь | отоларингологія | ||
| Звання | професор | ||
| Ступінь | доктор медичних наук | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився 30 липня 1928 року в Каховці. Українець[1]. В 1952 році закінчив Одеський медичний інститут. Член КПРС з 1957 року.
У 1952—1955 роках працював в Одеському медичному інституті, у 1955—1959 роках — в лікувальних закладах Херсона. З 1961 року — в Київському науково-дослідному інституті отоларингології. Старший науковий співробітник з 1963 року[1]. З 1974 по1985 рік — директор інституту.
Жив в Києві в будинку на вулиці Ярославовому Валу, 14, квартира 61[1]. Помер у 1985 році.
Наукова діяльність
Основні напрямки науково-практичної діяльності вченого: діагностика і терапія пухлин та запальних захворювань вуха, горла, носа. Розробив нові способи ранньої діагностики, консервативного й оперативного лікування хворих з пухлинами вуха, горла, носа з використанням рентгенотерапії та глибокого охолодження[2].
Відзнаки
- Нагороджений орденом «Знак Пошани»;
- Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за 1977 рік (за розробку, дослідження і впровадження кріохірургічних методів і апаратури в клінічну практику — гінекологію, нейрохірургію, стоматологію, щелепно-лицеву і лор-онкологію)[1].
Примітки
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.