Цитозин
Цитози́н — одна з 5 основних азотистих основ, що використовується в зберіганні і транспортуванні генетичної інформації в межах клітини як складова частина нуклеїнових кислот (ДНК і РНК). Це похідна піримідину, з гетероциклічним ароматичним кільцем і двома замісниками: аміно-групою в 4 положенні і кето-групою в 2 положенні. Нуклеозид цитозину називається цитидином.
| Цитозин | |
|---|---|
 | |
| Систематична назва | 4-аміно-3H-піримідин-3-один |
| Інші назви | 2-оксі-6-амінопіримідин |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 71-30-7 |
| PubChem | 597 |
| Номер EINECS | 200-749-5 |
| KEGG | C00380 |
| Назва MeSH | Cytosine |
| ChEBI | 16040 |
| SMILES |
C1=C(NC(=O)N=C1)N |
| InChI |
InChI=1S/C4H5N3O/c5-3-1-2-6-4(8)7-3/h1-2H,(H3,5,6,7,8) |
| Номер Бельштейна | 2637 |
| Номер Гмеліна | 82472 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C4H5N3O |
| Молярна маса | 111,102 г/моль |
| Тпл | 320 — 325 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
У нуклеїнових кислотах цитозин формує три водневі зв'язки із гуаніном.[1]
Цитозин був вперше виявлений в 1894 році, ізольований із тимусу телят. Інтерпретація структури була запропонована в 1903 році, речовина була синтезована в лабораторії (а також підтверджена її структура) у тому ж році.
Примітки
- Shapiro R (1999). Prebiotic cytosine synthesis: a critical analysis and implications for the origin of life. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 96 (8): 4396–401. PMC 16343. PMID 10200273. doi:10.1073/pnas.96.8.4396.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.