Чайка Євген Іванович
| Євген Іванович Чайка | |
|---|---|
![]() | |
| Народився |
12 (25) лютого 1902 Розбишівка |
| Помер |
16 листопада 1976 (74 роки) Київ, УРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |
|
| Національність | українець |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | Патологічна анатомія |
| Заклад | Київський медичний інститут |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Кучеренко Павло Олександрович |
| Нагороди | |
Євге́н Іва́нович Ча́йка (12 (25) лютого 1902, Розбишівка — 16 листопада 1976, Київ, Українська РСР) — український радянський патологоанатом, доктор медичних наук (з 1940 року), професор (з 1940 року), Заслужений діяч науки УРСР (з 1957 року).
Біографія
Народився 12 (25 лютого) 1902 року в селі Розбишівці (тепер Гадяцького району Полтавської області). У 1927 році закінчив Київський медичний інститут. З 1934 року працював у Київському медичному інституті. 11 лютого 1941 року захистив докторську дисертацію на тему: «З'єднувальне-тканий скелет серця і його значення в патології». В 1942 році обраний вченою радою завідувачем кафедри патологічної анатомії[1]. В 1943–1958 роках проректор інституту.

Помер 16 листопада 1976 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2).
Наукова діяльність
Праці присвячені вивченню реактивних змін сполучної тканини, бруцельозу, брайтової хвороби, панкреатиту, хвороб крові тощо.
.jpg.webp)
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, іншими орденами, медалями[2].
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
