Чемпіонат світу з настільного тенісу

Чемпіонати світу з настільного тенісу — змагання найсильніших майстрів настільного тенісу, організовувані Міжнародною федерацією цього виду спорту (ITTF).

Історія чемпіонатів світу

Старт чемпіонатів світу з настільного тенісу був даний у грудні 1926 року в лондонському залі «Меморіел Хол». Майстри малої ракетки з семи країн розіграли п'ять комплектів медалей: в чоловічому командному, чоловічому та жіночому одиночному, чоловічому і змішаному парному розрядах. З наступної першості у програмі з'явилися жіночі парні змагання, з 1933 року — жіночі командні. До 1957 року світові першості проводилися щорічно, а з 1959 — раз на два роки, що було пов'язано з початком розіграшів чемпіонатів Європи.

45-й чемпіонат світу через неможливість його проведення в Югославії розтягнувся на два роки, причому ITTF вперше розділила особисті і командні змагання: в 1999 році медалі в особистих видах були розіграні в Ейндховені, а в командних — в 2000-му в Куала-Лумпурі. У 2001 році в Осаці пройшов останній особисто-командний чемпіонат, 47-і першості світу були зіграні вже в різних містах і в різний час. У 2001 році було прийнято ще одне важливе рішення: починаючи з Парижу -2003 у парному розряді заборонена участь інтернаціональних дуетів.

Призи чемпіонатів світу

На чемпіонатах світу крім медалей розігруються перехідні Кубки. Переможцю чоловічих одиночних змагань з ініціативи Корті Вудкока вручається Ваза Святого Брайда (за назвою лондонського клубу настільного тенісу при інституті Св. Брайда). Першим тенісистом, нагородженим цим призом, став у 1929 році легендарний Фред Перрі, який згодом три рази й останнім з англійців перемагав на Вімблдонському турнірі. У 1931 році президентом Угорської асоціації настільного тенісу Гаспаром Гейтсом установлений приз для переможниць жіночих одиночних змагань.

На 14-му чемпіонаті світу (1947) шах Ірану підніс організатором свій кубок з пропозицією вручати його найкращій чоловічій парі світу. У 1948 році чемпіонкам жіночих парних змагань був вперше вручено Трофей І. Д. Поупа, почесного секретаря ITTF. З цього ж року переможці турніру в міксті нагороджуються перехідним призом Хейдусека, заснованим секретарем Чехословацького союзу настільного тенісу Зденеком Хейдусеком.

Переможці змагань серед чоловічих команд із самого першого чемпіонату світу нагороджуються Кубком леді Свейтлінг, а найкращі жіночі команди — Кубком Марселя Корбійона, віце-президента ITTF і президента Французької федерації настільного тенісу.

Переможці чемпіонатів світу

В історії першостей планети можна виділити цілі епохи практично повної гегемонії представників однієї країни. До 1950-х років законодавцями мод були європейці, особливо багато перемог здобули спортсмени з Угорщини. У 1930, 1931, 1933 рр. угорські тенісисти перемагали у всіх видах програми, а в 1935 році найсильніший майстер того часу Віктор Барна в рамках одної першості завоював 4 золоті медалі, встановивши рекорд, який у зв'язку з поділом особистих і командних чемпіонатів світу вже ніколи не буде побитий.

У 1952 році почалася нова епоха в розвитку гри — чемпіонат світу вперше проходив в Азії і вперше виступили на світовій першості японські гравці, які завоювали чотири «золота» з семи. Там же, в Бомбеї, у боротьбі за звання найсильніших у світі дебютували китайські тенісисти, проте перший титул чемпіонів світу їм дістався в 1959-му — на чемпіонаті світу в Дортмунді. Найсильнішим в одиночному розряді став Жун Готуань. На наступній першості, що проходив через два роки в Пекіні, господарі завоювали 3 вищих титули з семи, в 1965-му — вже 5. У 1967 і 1969 рр. спортсмени з Піднебесної за політичними мотивами на чемпіонатах світу не участі не брали, але згодом суперництво представників азійської школи було продовжено.

Чемпіонат світу 1969 року в Мюнхені став найуспішнішим для спортсменів з СРСР: Зоя Руднова і Світлана Грінберг перемогли у парному розряді і в команді, до якої також входили Рита Погосова і Лайма Амеліна. Через 6 років Станіслав Гомозков та Тетяна Фердман святкували перемогу в міксті на турнірі в Калькутті.

З 1980-х років перевага майстрів малої ракетки з Китаю стає переважаючою. Окремі чемпіонати світу приносили все ж успіх європейцям, перш за все великому поколінню шведських гравців. Проте загальну тенденцію нечисленні винятки не порушили — китайська гегемонія в настільному тенісі, особливо в жіночому, існує і продовжує набирати обертів.

Особисті змагання

	Одиночний розряд		Парний розряд		Мікст
	Чоловіки Ваза св. Брайда	Жінки Приз Гейста	Чоловіки Кубок Ірану	Жінки Трофей Поупа	Приз Хейдусека
1926/27 Лондон	Роланд Якобі	Марія Меднянські	Роланд Якобі Даніель Печі		Золтан Мехловіч Марія Меднянські
1928 Стокгольм	Золтан Мехловіч	Марія Меднянські	Альфред Лебстер Роберт Тум	Марія Меднянські Фанкетте Фламм	Золтан Мехловіч Марія Меднянські
1929 Будапешт	Фред Перрі	Марія Меднянські	Віктор Барна Міклош Шабадош	Еріка Метцгер Мона Рюстер	Іштван Келен Анне Шипош
1930 Берлін	Віктор Барна	Марія Меднянські	Віктор Барна Міклош Шабадош	Марія Меднянські Анне Шипош	Міклош Шабадош Марія Меднянські
1931 Будапешт	Міклош Шабадош	Марія Меднянські	Віктор Барна Міклош Шабадош	Марія Меднянські Анне Шипош	Міклош Шабадош Марія Меднянські
1932 Прага	Віктор Барна	Анне Шипош	Віктор Барна Міклош Шабадош	Марія Меднянські Анне Шипош	Віктор Барна Анне Шипош
1933 Баден	Віктор Барна	Анне Шипош	Віктор Барна Шандор Гланч	Марія Меднянські Анне Шипош	Іштван Келен Марія Меднянські
1934 Париж	Віктор Барна	Мария Кеттнерова	Віктор Барна Міклош Шабадош	Марія Меднянські Анне Шипош	Міклош Шабадош Марія Меднянські
1935 Лондон	Віктор Барна	Мария Кеттнерова	Віктор Барна Миклош Шабадош	Марія Меднянські Анне Шипош	Віктор Барна Анне Шипош
1936 Прага	Станіслав Коларж	Рут Ааронс	Джеймс Макклюр Роберт Блеттнер	Марія Кеттнерова Марія Шмідова	Мирослав Хамер Гертруда Клейнова
1937 Баден, Відень	Ріхард Бергман	Рут Ааронс і Труді Прітці	Джеймс Макклюр Роберт Блэттнер	Власта Депетрисова Віра Вотрубкова	Богуміл Ваня Віра Вотрубкова
1938 Лондон	Богуміл Ваня	Труді Прітці	Сол Шифф Джеймс Макклюр	Власта Депетрисова Віра Вотрубкова	Ласло Беллак Енді Вудхед
1939 Каїр	Ріхард Бергман	Власта Депетрисова	Віктор Барна Річард Бергман	Хільде Буссман Труде Прітці	Богумил Ваня Вера Вотрубкова
1947 Париж	Богуміл Ваня	Гізелла Фаркаш	Богуміл Ваня Адольф Шляр	Гізелла Фаркаш Труде Прітці	Ференц Шоош Гізелла Фаркаш
1948 Лондон	Ріхард Бергман	Гізелла Фаркаш	Богуміл Ваня Ладислав Штіпек	Маргарет Френкс Віра Томас	Річард Майлс Тельма Толл
1949 Стокгольм	Джонні Ліч	Гізелла Фаркаш	Іван Андреадіс Франтішек Токарж	Гізелла Фаркаш Елен Елліот	Ференц Шидо Гізелла Фаркаш
1950 Будапешт	Ріхард Бергман	Анжеліка Розяну	Ференц Шидо Ференц Шоош	Дора Береджі Елен Елліот	Ференц Шидо Гізелла Фаркаш
1951 Відень	Джонні Ліч	Анжеліка Розяну	Богуміл Ваня Іван Андреадіс	Діана Роу Розалін Роу	Богуміл Ваня Анжеліка Розяну
1952 Бомбей	Хиродзі Сато	Анжеліка Розяну	Норікадзу Фудзі Тадакі Хаясі	Сідзукі Нарахара Томі Нісімура	Ференц Шидо Анжеліка Розяну
1953 Бухарест	Ференц Шидо	Анжеліка Розяну	Ференц Шидо Йозеф Коціан	Гізелла Фаркаш Анжеліка Розяну	Ференц Шидо Анжеліка Розяну
1954 Лондон	Ітіро Огімура	Анжеліка Розяну	Жарко Долінар Вілім Харангозо	Діана Роу Розалін Роу	Іван Андреадіс Гізелла Фаркаш
1955 Утрехт	Тосіакі Танака	Анжеліка Розяну	Ладислав Штіпек Іван Андреадіс	Анжеліка Розяну Елла Целлєр	Кальман Шепеші Єва Коціан
1956 Токіо	Ітіро Огімура	Томі Окава	Ітіро Огімура Йосіо Томіта	Анжеліка Розяну Елла Целлєр	Ервін Кляйн Ло Нойбергер
1957 Стокгольм	Тосіакі Танака	Фудзі Егуті	Ладислав Штіпек Іван Андреадіс	Агнеш Шимон Лівія Мошоці	Ітіро Огімура Фудзі Егуті
1959 Дортмунд	Жун Готуань	Кіміо Мацудзакі	Ітіро Огімура Теруо Муракамі	Кадзуко Ямаїдзумі Таеко Намба	Ітіро Огімура Фудзі Егути
1961 Пекін	Чжуан Цзедун	Цю Чжунху	Кодзі Кімура Нобуя Хосіно	Марія Александру Георгіта Пітіка	Ітіро Огімура Кіміо Мацудзакі
1963 Прага	Чжуан Цзедун	Кіміо Мацудзакі	Чжан Селінь Ван Чжилян	Кіміо Мацудзакі Масако Секі	Кодзі Кімура Кадзуко Ямаїдзумі
1965 Любляна	Чжуан Цзедун	Наоко Фукадзу	Сюй Іьшэен Чжуан Цзедун	Лінь Хуейцін Чжен Міньчжи	Кодзі Кімура Масако Секі
1967 Стокгольм	Нобукіхо Хасегава	Сатіко Морісава	Ханс Альсер Кьєлл Юханссон	Саеко Хірота Сатіко Морісава	Нобухіко Хасегава Норіко Яманака
1969 Мюнхен	Сігео Іто	Тосіко Кавада	Ханс Альсер Кьєлл Юханссон	Зоя Руднова Світлана Грінберг	Нобухіко Хасегава Ясуко Конно
1971 Нагоя	Стеллан Бенгтссон	Лінь Хуейцін	Іштван Йонер Тібор Клампар	Чжен Миньчжи Лінь Хуейцін	Чжан Селінь Лінь Хуейцін
1973 Сараєво	Сі Еньтін	Ху Юйлань	Стеллан Бенгтссон Кьєлл Юханссон	Марія Александру Міхо Хамада	Лян Гелян Лі Лі
1975 Калькутта	Іштван Йонер	Пак Юн Сун	Іштван Йонер Габор Гергеї	Марія Александру Соко Такахасі	Станіслав Гомозков Тетяна Фердман
1977 Бірмінгем	Міцуро Коно	Пак Юн Сун	Лі Чженьши Лян Гелян	Пак Йон Ок Ян Ін	Жак Секретен Клод Бержере
1979 Пхеньян	Сейдзі Оно	Ге Сінай	Драгутін Шурбек Антон Стипанчіч	Чжан Лі Чжан Дейн	Лян Гелян Ге Сінай
1981 Новий Сад	Го Юехуа	Тун Лін	Цай Чженьхуа Лі Чженьши	Цао Яньхуа Чжан Дейн	Се Сайке Хуан Цзюньцюнь
1983 Токіо	Го Юехуа	Цао Яньхуа	Зоран Калініч Драгутін Шурбек	Дай Лілі Шень Цзяньпін	Го Юехуа Ні Сялянь
1985 Гетеборг	Цзян Цзялян	Цяо Яньхуа	Мікаель Аппельгрен Ульф Карлссон	Дай Лілі Ген Ліцзюань	Цай Чженьхуа Цао Яньхуа
1987 Делі	Цзян Цзялян	Хе Чжилі	Чень Лунцань Вей Цюнгуан	Хьон Джонхва Ян Йонджа	Ху Цзюнь Ген Ліцзюань
1989 Дортмунд	Ян-Уве Вальднер	Цяо Хун	Йорг Росскопф Штеффен Фетцнер	Цяо Хун Ден Япін	Ю Намгю Хьон Джонхва
1991 Тіба	Йорген Перссон	Ден Япін	Петер Карлссон Томас фон Шееле	Чень Цзихе Гао Цзюнь	Ван Тао Лю Вей
1993 Гетеборг	Жан-Філіпп Гасьєн	Хьон Джонхва	Ван Тао Люй Лінь	Лю Вей Цяо Юньпін	Ван Тао Лю Вей
1995 Тяньцзінь	Кун Лінху	Ден Япін	Ван Тао Люй Лінь	Ден Япін Цяо Хун	Ван Тао Лю Вей
1997 Манчестер	Ян-Уве Вальднер	Ден Япін	Кун Лінху Лю Голян	Ден Япін Ян Ін	Лю Голян У На
1999 Ейндховен	Лю Голян	Ван Нань	Кун Лінху Лю Голян	Ван Нань Лі Цзюй	Ма Лінь Чжан Інін
2001 Осака	Ван Ліцінь	Ван Нань	Ван Ліцінь Янь Сень	Ван Нань Лі Цзюй	Цинь Чжицзянь Ян Ін
2003 Париж	Вернер Шлагер	Ван Нань	Ван Ліцінь Янь Сень	Ван Нань Чжан Інін	Ма Лінь Ван Нань
2005 Шанхай	Ван Ліцінь	Чжан Інін	Кун Лінху Ван Хао	Ван Нань Чжан Інін	Ван Ліцінь Гуо Юе
2007 Загреб	Ван Ліцінь	Гуо Юе	Чень Ці Ма Лінь	Ван Нань Чжан Інін	Ван Ліцінь Гуо Юе
2009 Йокогама	Ван Хао	Чжан Інін	Чень Ці Ван Хао	Гуо Юе Лі Сяося	Лі Пін Цао Чжень
2011 Роттердам	Чжан Цзіке	Дін Нін	Ма Лун Сюй Сінь	Гуо Юе Лі Сяося	Чжан Чао Цао Чжень
2013 Париж	Чжан Цзіке	Лі Сяося	Чуан Чі-Юань Чень Чіень-Ань	Гуо Юе Лі Сяося	Кім Хьок Бон Кім Єн
2015 Сучжоу	Ма Лун	Дін Нін	Сюй Сінь Чжан Цзіке	Лю Шівень Чжу Юйлін	Сюй Синь Ян Хаюн

Командні змагання

	Чоловіки	Жінки
1926/27 (Лондон)	Угорщина
1928 (Стокгольм)	Угорщина
1929 (Будапешт)	Угорщина
1930 (Берлін)	Угорщина
1931 (Будапешт)	Угорщина
1932 (Прага)	Чехословаччина
1933 (Баден)	Угорщина
1934 (Париж)	Угорщина	Німеччина
1935 (Лондон)	Угорщина	Чехословаччина
1936 (Прага)	Австрія	Чехословаччина
1937 (Баден, Відень)	США	США
1938 (Лондон)	Угорщина	Чехословаччина
1939 (Каїр)	Чехословаччина	Німеччина
1947 (Париж)	Чехословаччина	Англія
1948 (Лондон)	Чехословаччина	Англія
1949 (Стокгольм)	Угорщина	США
1950 (Будапешт)	Чехословаччина	Румунія
1951 (Відень)	Чехословаччина	Румунія
1952 (Бомбей)	Угорщина	Японія
1953 (Бухарест)	Англія	Румунія
1954 (Лондон)	Японія	Японія
1955 (Утрехт)	Японія	Румунія
1956 (Токіо)	Японія	Румунія
1957 (Стокгольм)	Японія	Японія
1959 (Дортмунд)	Японія	Японія
1961 (Пекін)	Китай	Японія
1963 (Прага)	Китай	Японія
1965 (Любляна)	Китай	Китай
1967 (Стокгольм)	Японія	Японія
1969 (Мюнхен)	Японія	СРСР
1971 (Нагоя)	Китай	Японія
1973 (Сараєво)	Швеція	Південна Корея
1975 (Калькутта)	Китай	Китай
1977 (Бірмінгем)	Китай	Китай
1979 (Пхеньян)	Угорщина	Китай
1981 (Новий Сад)	Китай	Китай
1983 (Токіо)	Китай	Китай
1985 (Гетеборг)	Китай	Китай
1987 (Делі)	Китай	Китай
1989 (Дортмунд)	Швеція	Китай
1991 (Тіба)	Швеція	Північна Корея
1993 (Гетеборг)	Швеція	Китай
1995 (Тяньцзінь)	Китай	Китай
1997 (Манчестер)	Китай	Китай
2000 (Куала-Лумпур)	Швеція	Китай
2001 (Осака)	Китай	Китай
2004 (Доха)	Китай	Китай
2006 (Бремен)	Китай	Китай
2008 (Гуанчжоу)	Китай	Китай
2010 (Москва)	Китай	Сінгапур
2012 (Дортмунд)	Китай	Китай
2014 (Токіо)

Посилання

Статистика на сайті ITTF

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.