Чемпіонат світу з трекових велоперегонів 2014 — індивідуальна гонка переслідування (жінки)
Змагання в індивідуальній гонці переслідування серед жінок на Чемпіонаті світу з трекових велоперегонів 2014 відбулись 28 лютого 2014. У змаганнях взяли участь 15 велогонщиць. Двоє найшвидших спортсменок вийшли у фінал за золоту медаль, а ті, що посіли третє і четверте місця - за бронзову.[1]
Медалісти
| Золото | |
| Срібло | |
| Бронза |
Результати
Кваліфікація
Кваліфікація розпочалась о 13:30.[2]
| Місце | Ім'я | Країна | Час | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Сара Гаммер | 3:29.711 | Q | |
| 2 | Джоанна Роуселл | 3:30.610 | Q | |
| 3 | Емі Кюр | 3:30.895 | Q | |
| 4 | Ганна Соловей | 3:33.244 | Q | |
| 5 | Марія Луїса Кальє | 3:37.576 | ||
| 6 | Керолайн Раян | 3:37.847 | ||
| 7 | Євгенія Буяк | 3:38.138 | ||
| 8 | Лейре Олаберрія | 3:40.069 | ||
| 9 | Елінор Баркер | 3:41.609 | ||
| 10 | Рут Віндер | 3:42.908 | ||
| 11 | Ельс Бельманс | 3:43.330 | ||
| 12 | Беатріче Бартеллоні | 3:43.577 | ||
| 13 | Лотте Копецкі | 3:43.921 | ||
| 14 | Юдельміс Домінгес | 3:45.293 | ||
| 15 | Марія Джулія Конфалоньєрі | 3:48.166 |
Фінали
Фінали розпочались о 19:45.[3]
| Місце | Ім'я | Країна | Час |
|---|---|---|---|
| Заїзд за золоту медаль | |||
| Джоанна Роуселл | 3:30.318 | ||
| Сара Гаммер | 3:31.535 | ||
| Заїзд за бронзову медаль | |||
| Емі Кюр | 3:36.174 | ||
| 4 | Ганна Соловей | 3:37.003 | |
Примітки
- Iндивідуальна гонка переслідування (жінки) / Poursuite individuelle femmes – Кваліфікація / Qualifications: Стартовий список / Liste de départ. Спортивні результати. Tissot Timing. 27 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014.
- Iндивідуальна гонка переслідування (жінки) / Poursuite individuelle femmes – Кваліфікація / Qualifications: Результати / Résultats. Спортивні результати. Tissot Timing. 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014.
- Iндивідуальна гонка переслідування (жінки) / Poursuite individuelle femmes – Результати і остаточна класифікація / Résultats et classement final. Спортивні результати. Tissot Timing. 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.