Чеська мова
Чеська мова (чеськ. čeština, [че́штіна]) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.
| Чеська мова | |
|---|---|
| čeština, český jazyk | |
 | |
| Поширена в | Чехія, Воєводина (Сербія) |
| Регіон | Центральна Європа |
| Носії | 9,5 млн (2001) |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
Індо-Європейська |
| Офіційний статус | |
| Державна | Ліберланд |
| Офіційна |
 Європейський Союз |
| Регулює | Інститут чеської мови |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | cs |
| ISO 639-2 |
cze (B) ces (T) |
| ISO 639-3 | ces |
Історія
Перші письмові пам'ятки чеської мови датуються 12-м століттям[1]. Чеська мова і культура активно розвивалася в час Карлa IV[2]. У 15-16-му століттях стабілізувалася літературна чеська, зокрема завдяки Яну Гусу, який систематизував використання діакритичних знаків, а у 1533 р. з'явилася перша чеська граматика[3]. Але згодом, під впливом австрійського панування, німецька мова почала переважати і витіснила чеську в міському середовищі.
Повноцінне відродження чеської мови розпочалося у середині 19-го століття, після революції 1848 р. Однією з передумов цьому було скасування кріпацтва в останній третині 18-го століття.[4] Процес відродження мови тривав 100—150 років.
Діалекти
Виокремлюють три або чотири діалекти з поділом власне чеського на кілька говірок:
- Власне чеський діалект, який охоплює західну частину Чехії з м. Прага (територія між Південно-Західною Польщею, Німеччиною й Австрією). Цей діалект поділяється на чотири групи говірок: середньочеські (центр — м. Прага); східночеські; західночеські; південночеські.
- Ганацький (моравський) діалект (центр — м. Брно).
- Ляський (сілезький) діалект, який поширений у північно-східній частині Чехії уздовж кордону з Польщею.
Деякі вчені виділяють ще й моравсько-словацький діалект, який, за наведеною вище класифікацією є східною частиною ганацького (моравського) наріччя.
Фонетика
Голосні звуки. В чеській мові розрізняють довгі та короткі голосні. Якість голосного не залежить від його позиції у слові, від наголосу, типу складу, темпу мовлення. Короткі голосні дещо коротші, ніж наголошені українські, а чеські довгі голосні вимовляються приблизно вдвічі довше, ніж короткі. Чеські ненаголошені голосні не редукуються. Чеські голосні під наголосом не подовжуються. Систему голосних доповнюють дифтонги — [ou], [eu], [au].
Приголосні звуки. На відміну від української мови, у якій більшість приголосних можлива і в м'якому, і в твердому варіанті, у чеській мові всі приголосні звуки, за винятком кількох, тверді. До м'яких приголосних належать [j] (у чеській орфографії j), [ɟ] (ď), [c] (ť), [ɲ] (ň). Наявний фрикативний звук [ɦ] (h). Носіями складу можуть бути приголосні [r], [l] (а в поодиноких випадках і [m], [n]) у позиції між приголосними (prst, krk, vlna) або в кінці слова (nesl, sedm).
Наголос. Наголос сталий — на першому складі.
Графіка
Абетка
| Літера | Назва літери | Звук у чеській мові |
Приблизний український відповідник |
|---|---|---|---|
| A a | a | [a] | а |
| Á á | dlouhé á | [a:] | а |
| B b | bé | [b] | б |
| C c | cé | [c] | ц |
| Č č | čé | [č] | ч |
| D d | dé | [d] | д |
| Ď ď | ďé | [ď] | дь |
| E e | é | [e] | е |
| É é | dlouhé é | [e:] | е |
| Ě ě | ije | [je] | є |
| F f | ef | [f] | ф |
| G g | gé | [g] | ґ |
| H h | há | [h] | г |
| Ch ch | chá | [ch] | х |
| I i | í | [i] | і |
| Í í | dlouhé í | [i:] | і |
| J j | jé | [j] | й |
| K k | ká | [k] | к |
| L l | el | [l] | л |
| M m | em | [m] | м |
| N n | en | [n] | н |
| Ň ň | eň | [ň] | нь |
| O o | ó | [o] | о |
| Ó ó | dlouhé ó | [o:] | о |
| P p | pé | [p] | п |
| Q q | kvé | [kv] | кв |
| R r | er | [r] | р |
| Ř ř | eř | [rž], [rš] | рж, рш |
| S s | es | [s] | с |
| Š š | eš | [š] | ш |
| T t | té | [t] | т |
| Ť ť | ťé | [ť] | ть |
| U u | ú | [u] | у |
| Ú ú | dlouhé ú | [u:] | у |
| Ů ů | ů s kroužkem | [u:] | у |
| V v | vé | [v] | в |
| W w | dvojité vé | [v] | в |
| X x | iks | [ks], [gz] | кс, ґз |
| Y y | ypsilon | [y] | и |
| Ý ý | dlouhé ypsilon | [y:] | и |
| Z z | zet | [z] | з |
| Ž ž | žet | [ž] | ж |
Лексика
Список Сводеша для чеської мови
|
|
Приклад
«Заповіт» Тараса Шевченка чеською мовою у перекладі Яна Туречека-Їзерського):
Až já umřu, pochovejte mě kdes na mohyle, vprostřed stepi nedohledné. v Ukrajině milé, aby lány širých polí, Dněpr, srázy stinné bylo vidět, bylo slyšet, s hukotem jak plyne. Až ponese z Ukrajiny nepřátel krev zlobnou... tehdy i já rozloučím se se svou zemí rodnou, opustím své milé, lány — duch se k bohu vrátí s modlitbou... Však do té chvíle — nechci boha znáti. Pochovejte a vstávejte, zlomte pouta v boji, nepřátelskou zlobnou krví zkropte volnost svoji. Na mě v rodině své velké, v svazku volném, novém vzpomeňte si potom jednou nezlým, tichým slovem. |
Джерело: Т. Г. Шевченко, «Заповіт» мовами народів світу, 1964, (с. 74—75.)
Див. також
Примітки
- Czech language | West Slavic language. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 28 січня 2017.
- Radio Prague - A quick history of the Czech language. Процитовано 28 січня 2017.
- The Czech Language on WWW. www.czech-language.cz. Процитовано 28 січня 2017.
- Голобродська, Маргарита. Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 січня 2017.
Література
- Даниленко Людмила Іванівна. «Чесько-український словник. Сучасна ділова мова» (2000).
- «Praktický česko-ukrajinský slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2000).
- «Ukrajinsko-český slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2004).
Посилання
- Чеська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Чеська мова на сайті Ethnologue: Czech. A language of Czech Republic (англ.)
- Чеська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Czech (англ.)
- Чеська мова на сайті WALS Online: Language Czech (англ.)