Човниця
Човни́ця — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 413 осіб.
| село Човниця | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Волинська область |
| Район/міськрада | Луцький район |
| Рада | Завітненська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1859 |
| Населення | 413 |
| Площа | 1,341 км² |
| Густота населення | 307,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45222 |
| Телефонний код | +380 3365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
186 м |
| Водойми | річка Конопелька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45221, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Човниця, вул. Кравчука, 1 |
| Карта | |
![]() Човниця | |
![]() Човниця | |
| Мапа | |
![]() | |
|
| |
У селі розташований Завітненський старостат Ківерцівської МТГ[1], Гімназія села Човниці, клуб, медпункт, бібліотека, крамниці, урочище, де народився М. П. Кравчук, а також діють дві церкви: Хресто-Воздвиженська Української Православної Церкви Московського Патріархату та Церква Євангельських християн-баптистів.
Тут народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук та заснував першу баптистьську громаду Федір Каплун.
Село Човниця є оплотом баптистів і п'ятидесятників Волині[2].
Географія
Селом протікає річка Конопелька.
Історія
У 1906 році село Тростянецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 26, мешканців 169[3].
Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. права колона 125-ї дивізії 39-го корпусу російської армії після боїв біля Човниці перейшла у наступ на Дубище[4].
У селі досі діє унікальний храм, побудований ще до Другої Світової війни. Відтоді фактично не змінився. Син Йосипа Кравчука (дядька Михайла Кравчука) Олександр, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині. Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво у селі баптистського храму, — молитовний будинок. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му за проектом польського архітектора. За два роки завершили і стоїть вже майже сто літ. Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був Федір Каплун, який у 39-му емігрував. Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував. Тут проходили з'їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час — найбільший. Нині громада баптистів у селі — невелика: людей 60-70 під керівництвом пастора Андрія Гонтара, жителя Човниці.
Човниця одночасно є й колискою п'ятидесятницького руху на Волині. Причиною всього — офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової.
Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився зі вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів.
Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п'ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об'єднавчий з'їзд, що згуртував усі п'ятидесятницькі церкви України в єдине ціле.
Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву у Буенос-Айресі, видавав часопис. Помер у 1981 році.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 184 чоловіки та 219 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,27 % |
| російська | 0,48 % |
| польська | 0,24 % |
Примітки
- Завітненська сільська рада на сайті ВРУ
- Хто б подумав: вотчиною баптистів і п'ятидесятників Волині є маленьке село Човниця
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.


