Чорний нарцис
«Чорний нарцис» (англ. Black Narcissus) — британська психологічна драма 1947 року, поставлена режисерами Майклом Павеллом та Емериком Прессбургером за однойменним романом Румера Годдена 1939 року. Прем'єра стрічки відбулася за декілька місяців до проголошення незалежності Індії[1]. На думку Дейва Кера, у той час фільм сприймався як прощання з Британською імперією[2].
| Чорний нарцис | |
|---|---|
| англ. Black Narcissus | |
![]() | |
| Жанр | драма |
| Режисери |
Майкл Павелл Емерик Прессбургер |
| Продюсери |
|
| Сценаристи |
|
| На основі | роману Чорний нарцис Румера Годдена |
| У головних ролях |
Дебора Керр Флора Робсон Дженні Лерд |
| Оператор | Джек Кардіфф |
| Композитор | Браян Ісдейл |
| Художник | Альфред Юнге |
| Кінокомпанія |
|
| Дистриб'ютор | General Film Distributors (Велика Британія) |
| Тривалість | 100 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
|
| Рік | 1947 |
| Дата виходу | 27 травня 1947 (Велика Британія) |
| Кошторис | £280 000 |
| IMDb | ID 0039192 |
| Рейтинг |
IMDb: |
| | |
«Чорний нарцис» отримав визнання за новаторство в технічному плані — оператор Джек Кардіфф наповнив фільм яскравими кольорами, що принесло картині премію Американській кіноакадемії за найкращу операторську роботу, за найкращу роботу художника-постановника і премію Золотий глобус за найкращу операторську роботу
.
Сюжет
Сестра Клода на чолі невеликої групи черниць з ордену Послушниць Марії Калькуттської направлена в саме серце Гімалаїв, в палац Mону, наданий ордену індійським генералом для облаштування втам диспансеру і школи. Колись у цьому палаці розміщувався гарем батька генерала. Це справжнє «орлине гніздо», нависле над порожнечею на висоті 8000 футів (майже 2,5 км). Англійський резидент містер Дін категорично проти заснування монастиря в цьому місці і пророкує, що незабаром черницям доведеться звідси поїхати. Серед вихованців — 17-річна сирота, знехтувана чоловіком, і молодий принц, надушений одеколоном «Чорний нарцис», який він замовив з Лондона. Принц добився дозволу навчатися в цій школі, призначеній, в принципі, для дівчат і маленьких хлопчиків.
Висота, чисте повітря, аромати, дивовижний колорит і чуттєвість, розчинена в цих краях, змінять і перевернуть внутрішній розпорядок життя сестер, особливо — сестри Клоди, у якої з'явилася безліч часу і приводів подумати про минуле. Вона любила молодого чоловіка, була заручена з ним, а він сам поїхав до Америки. Сестра Рут закохана в Діна і звинувачує Клоду в тому ж. Вона хоче вийти з ордену. Переодягнувшись у мирське вбрання, Рут накладає макіяж і приходить до Діна, щоб освідчитися йому в кохання. Потім вона намагається зіштовхнути у прірву сестру Клоду, коли та б'є у дзвін на площі: але спроба обертається невдачею, і Рут сама падає, розбиваючись на смерть. Після цієї події сестри остаточно покидають палац, коли починається сезон дощів.
У ролях
| • Дебора Керр | … | сестра Клода |
| • Флора Робсон | … | сестра Філіппа |
| • Дженні Лерд | … | сестра Гані |
| • Джудіт Ферс | … | сестра Брайоні |
| • Кетлін Байрон | … | сестра Рут |
| • Есмонд Найт | … | старий генерал |
| • Сабу | … | молодий генерал |
| • Дейвід Фаррар | … | містер Дін |
| • Джин Сіммонс | … | Канчі |
Знімальна група
- Автори сценарію — Майкл Павелл, Емерик Прессбургер (за однойменним романом Маргарет Румер Годден)
- Режисери-постановники — Майкл Павелл
Емерик Прессбургер - Продюсери — Майкл Павелл, Емерик Прессбургер
- Асистент продюсера — Джордж Р. Басбі
- Оператор — Джек Кардіфф
- Композитор — Браян Ісдейл
- Монтаж — Реджинальд Міллз
- Художник-постановник — Альфред Юнге
- Художник по костюмах — Гейн Гекрот
- Звук — Стенлі Лембурн
- Підбір акторів — Адель Реймонд
Виробництво
Індія у фільму була побудована в декораціях на студії в Пайнвуді і в садах Леонардслі в Сассексі. Рішення залишитися в Англії спочатку здивувало і розчарувало знімальну групу, що розраховувала на захоплюючу експедицію, але режисер Майкл Павелл, за згодою художника по декораціях Альфреда Юнге, вирішив, що це єдиний спосіб добитися повного контролю над творчим процесом[3].
Нагороди та номінації
| Список нагород та номінацій[4] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | 1947 | Найкраща акторка | Дебора Керр | Номінація | |
| Кетлін Байрон | 3-є місце | ||||
| Премія «Оскар» | 1948 | Найкращий оператор | Джек Кардіфф | Нагорода | |
| Найкраща робота художника-постановника | Альфред Юнге | Нагорода | |||
| Премія Золотий глобус | 1948 | Найкращий оператор | Джек Кардіфф | Нагорода | |
Примітки
Джерела
- Лурселль, Жак. Black Narcissus/Черный нарцисс // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 473—475. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
