Чортомлик (смт)
Чортомли́к — селище міського типу Дніпропетровської області, Покровська міська рада. Населення за переписом 2001 року становить 1324 особи.
| смт Чортомли́к | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Станція Чортомлик | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Дніпропетровська область | ||
| Рада | Покровська міська рада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Облікова картка | Облікова картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | |||
| Статус | із 1957 року | ||
| Площа | км² | ||
| Населення | ▲1 379 (01.01.2016)[1] | ||
| Поштовий індекс | 53393, 53394 | ||
| Телефонний код | +380 5667 | ||
| Географічні координати | 47°37′ пн. ш. 34°08′ сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 33 м
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Чортомлик | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 53300, м. Покров, вул. Центральна, 48 | ||
| Голова селищної ради | Цупров Іван Іванович | ||
| Карта | |||
  Чортомли́к | |||
 Чортомли́к | |||
 | |||
|
| |||
Географічне розташування
Селище міського типу Чортомлик знаходиться за 4,5 км від правого берега Каховського водосховища і за 3 км від річки Базавлук. На відстані 2,5 км від міста Покров. Через селище проходять автомобільні дороги Н23, Т 0434 і залізниця, станція Чортомлик.
Назва
Назва походить від однойменних острова в гирлі річки Базавлук та рукава в гирлі цієї річки, або невеличкої річки Чортомлик, правого притоку Дніпра. Про них поширюється багато легенд, які виводять їх назву від слів чорт і мликнув (тобто «щез у воді»). Згідно одної з них, кошовий отаман Іван Сірко побачив на поверхні річки чорта, вистрілив у нього з пістоля і той назавжди зник («мликнув») в болоті.
Дехто тлумачить цей гідронім, як «щуча річка». Проект герба від 1996 року враховує всі ці версії.
Історичні відомості
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Чортомлицької волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 521 особа, налічувалось 128 дворових господарств[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1162 осіб (579 чоловічої статі та 583 — жіночої), з яких 1152 — православної віри[3].
Сучасне селище виросло при залізничній станції, побудованій в 1904 році для обслуговування перевезень руди Покровського марганцевого рудника. Деякий час станція називалася Осокорівка, але з 1910 року повернула собі первинне ім'я.
З 1957 року присвоєно статус селища міського типу.
Таблиця зміни чисельності населення
Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.
| 2001* | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 324 | 1 353 | 1 355 | 1 365 | 1 368 | 1 384 | 1 368 |
Екологія
- Покровський кар'єр Покровського ГЗК. Видобуток марганцевої руди відкритим способом.
- Олександрівський кар'єр Покровського ГЗК.
Примітки
- Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2016 року // Чисельність наявного населення УКРАЇНИ. — К., 2016. — С. 21.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-64)
Джерела
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- Сайт Верховної Ради України