Шамбська ГЕС
Шамбська ГЕС — гідроелектростанція у Вірменії. Знаходячись між Спандарянською ГЕС (вище по течії) та Татевською ГЕС, входить до складу каскаду на річці Воротан, лівій притоці Араксу, який в свою чергу є правою притокою Кури (басейн Каспійського моря).
| Шамбська ГЕС | ||||
|---|---|---|---|---|
| 39°26′12″ пн. ш. 46°09′00″ сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Воротан | |||
| Каскад | Воротанський каскад | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1978 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 171 МВт | |||
| Середнє річне виробництво | 320 млн кВт·год | |||
| Тип ГЕС | дериваційна | |||
| Розрахований напір | 272 м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Френсіс | |||
| Кількість та марка турбін | 2 РО310 | |||
| Витрата через турбіни | 2x37,5 м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 | |||
| Потужність гідроагрегатів | 2х85,5 МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | бетонна (Ангехакотська), кам'яно-накидна/земляна (Толорська) | |||
| Висота греблі | 24 (Ангехакотська), 69 (Толорська) м | |||
| Довжина греблі | 188 (Толорська) м | |||
| ЛЕП | 220 | |||
| Власник | ContourGlobal | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
![]() Шамбська ГЕС | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
У межах проекту Воротан перекрили Ангехакотською греблею, виконаною як бетонна споруда висотою 24 метри, яка утримує водосховище з об'ємом 3,4 млн м3 та припустимим коливанням рівня поверхні між позначками 1665 та 1677 метра НРМ. Із цього резервуару по правобережжю прокладено дериваційний тунель довжиною 10,5 км з перетином 3х3 метри, який подає ресурс до значно більшого Толорського водосховища. Останнє створене на річці Сісіан (права притока Воротану) за допомогою кам'яно-накидної/земляної греблі висотою 69 метрів та довжиною 188 метрів, котра утримує 96 млн м3 води. З цього об'єму до корисного відносяться 80 млн м3, що забезпечується коливанням рівня поверхні між позначками 1626 та 1652 метри НРМ.
З Толорського сховища вода прямує через другий дериваційний тунель завдовжки 6,9 км з діаметром 4,6 метра, який переходить у підземний напірний водовід довжиною 1,3 км. Він живить дві турбіни типу Френсіс потужністю по 85,5 МВт, які використовують напір у 272 метри та забезпечують виробництво 320 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.[1][2]
Примітки
- Vorotan Complex. ContourGlobal (англ.). Процитовано 4 липня 2019.
- VOROTAN CASCADE OF HYDROPOWER PLANTS. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 липня 2019.

