Шарль Буає

Шарль Буає́ (фр. Charles Boyer; 28 серпня 1899 — 26 серпня 1978) — американський актор французького походження, який чотири рази номінувався на премію «Оскар».

Шарль Буає
фр. Charles Boyer
У фільмі «Любовний роман» (1939)
У фільмі «Любовний роман» (1939)
Ім'я при народженні	Charles Boyer
Народився	28 серпня 1899 Фіжак, Лот, Франція
Помер	26 серпня 1978 (78 років) Фінікс , Аризона, США передозування ліків
Поховання	цвинтар Святого Хреста (Калвер-Сіті)
Громадянство	Франція
Релігія	католицтво
Діяльність	актор
Alma mater	Сорбонна
Вчителі	Raphaël Duflos^d
Роки діяльності	1920 — 1976
У шлюбі з	Пет Патерсон
IMDb	ID 32721
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Шарль Буає у Вікісховищі

Життя і творчість

В молоді роки вивчав у Сорбонні філософію, потім навчався в паризькій консерваторії, грав у театрі. Дебют в кіно відбувся у 1920 році, акторським амплуа Буає були романтичні герої. У 1929 році він приїжджає в Голлівуд. У 1932 році грає разом з актрисою Джин Харлоу у фільмі «Рудоволоса бестія», після чого від'їжджає до Франції. Знявшись тут з успіхом у фільмі «Ліліон», Буає у 1934 році повертається до Америки. У США він грає разом з такими зірками кіно, як Лоретта Янґ (фільм «Караван»), Кетрін Хепберн («Розбите серце»), Марлен Дітріх (фільм «Сад Аллаха»). Одночасно Буає устигає зніматися і у Франції — у фільмі режисера Анатоля Литвака «Майєрлінг», де грає роль кронпринца Рудольфа, що стала однією з найкращих робіт Буає.

У подальші роки знімається головним чином в США. Серед найкращих фільмів за його участю: «Історія, зроблена вночі» з Джин Артур; «Підкорення» («Марія Валевська») з Гретою Гарбо (у якому Буає зіграв роль Наполеона); «Це усе і рай теж» з Беті Девіс; «Любовний роман» з Айрін Данн (1939); «Затримайте світанок!» з Олівією де Гевіленд (1941); «Вірна красуня» з Джоан Фонтейн (1943); «Газове світло» з Інгрід Бергман (1944); комедія «Знову разом» з Айрін Данн (1944). У 1940-х роках Буає озвучував анімаційні фільми, у тому числі і знаменитий «Том і Джеррі», працював на радіо в радіопостановках.

У 1951 році актор стає одним з засновників телекомпанії «Four Star Television». У 1966 році увійшов до зоряного акторського складу фільму Рене Клемана «Чи горить Париж?».

Шарль Буає покінчив життя самогубством через два дні після смерті своєї дружини, акторки Пет Патерсон, з якою прожив разом 44 роки (прийняв підвищену дозу снодійного)[1].

Похований на католицькому цвинтарі Святого Хреста у Калвер-Сіті, штат Каліфорнія, США, де також поховані його дружина і син.

Обрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1920	ф	Людина відкритого моря	L'homme du large
1929	ф	Капітан Фракасс	Captain Fracasse	Капітан Фракасс
1929	ф	Рудоволоса бестія	Red-Headed Woman	Альберт
1933	ф	Яструб	L'épervier	граф Жордж де Дасетта
1934	ф	Ліліом	Liliom	Ліліом
1934	ф	Щастя	Le Bonheur	Філіп Лючер
1935	ф	Шанхай	Shanghai	Дмитро Кослов
1936	ф	Майєрлінг	Mayerling	кронпринц Рудольф
1936	ф	Сади Аллаха	The Garden of Allah	Борис Андровський
1937	ф	Товариш	Tovarich	князь Михайло Олександрович Урятьєв
1937	ф	Підкорення	Conquest	Імператор Наполеон Бонапарт
1938	ф	Алжир	Algiers	Пепе ле Моко
1939	ф	Любовний роман	Love Affair	Мішель Марне
1940	ф	Усе це і небо на додаток	All This, and Heaven Too	Дюк де Праслен
1941	ф	Провулок	Back Street	Волтер Сексел
1943	ф	Вірна красуня	The Constant Nymph	Люїс Додд
1944	ф	Знову разом	Together again	Джордж Корде
1944	ф	Газове світло	Gaslight	Грегорі
1946	ф	Клуні Браун	Cluny Brown	Адам Белінський
1948	ф	Тріумфальна арка	Arch of Triumph	Доктор Равік
1953	ф	Мадам …	Madame de...	генерал, граф Андре …
1955	ф	Павутина	The Cobweb	Даглас Н. Деванал
1955	ф	Нана	Nana
1956	ф	Навколо світу за 80 днів	Around the World in Eighty Days	Агент подорожей
1956	ф	Щастя бути жінкою	Fortuna di essere donna	граф Грегоріо Сеннетті
1957	ф	Парижанка	Une parisienne	принц Чарльз
1958	ф	Флібустьєр	The Buccaneer	Домінік
1961	ф	Фанні	Fanny	Цезарь
1965	ф	Чи горить Париж?	Paris brûle-t-il?	Доктор Моно
1966	ф	Як вкрасти мільйон	How to Steal a Million	Бернар ДеСолне
1967	ф	Казино Рояль	Casino Royale
1974	ф	Ставіський	Stavisky...	барон Жан Рауль

Визнання

Зірка на Алеї Слави у Голлівуді.

• 1938 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Підкорення» («Марія Валевська»))
• 1939 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Алжир»).
• 1945 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Газове світло»).
• 1953 — Номінація: Золотий глобус за найкращу чоловічу роль (драма) («Щасливі часи»).
• 1962 — Номінація: Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль («Фанні»).
• 1974 — Переможець: Срібний приз Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль («Ставіський», 1974)[2].

У 1948 році Шарль Буає став кавалером французького «Ордену Почесного легіону».

Має дві зірки на Голлівудській Алеї Слави за видатні досягнення в кінематографі і на телебаченні.

Література

• Swindell, Larry. Charles Boyer: The Reluctant Lover. Doubleday. (1983)

Примітки

1. Celebrity Sightings – B. Bankruptcy & Debt Information from Doney & Associates. Процитовано 24 вересня 2008.
2. Charles Boyer Awards. Hollywood.com. Процитовано 24 вересня 2008.

Посилання

• Шарль Буає на сайті TCM Movie Database (англ.)