Шарурський район
Шарурський район (азерб. Şərur rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджан. Адміністративний центр — місто Шарур.
| Шарурський район | |||
|---|---|---|---|
|
Şərur rayonu | |||
|
| |||
| Районний центр | Шарур | ||
| Країна | Азербайджан | ||
| Автономна республіка | Нахічеванська Автономна Республіка | ||
| Населення | |||
| - повне | 97 900 | ||
| - густота | 138.37 | ||
| Площа | |||
| - повна | 810 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 952 м | ||
| - мінімальна | 952 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-SAR | ||
![]() | |||
![]() | |||
| |||
Розташування
Шарурський район накрайніша північно-східній частині Азербайджану, яка межує:
- на півдні — з Ісламською Республікою Іран (по річці Араз);
- на заході — з Садаракським районом.
- на півночі — з Вірменією (по гірських хребтах);
- на сході з Кенгерлінським районом.
Історія
Статус району було отримано 8 серпня 1930 року. Тоді він називався Норашенський з центром в селі Баш-Норашен[1].
У 1964 році Норашен (вірм. Նորաշեն — Нове поселення) був перейменований в Іллічівськ, а район, відповідно, Іллічівський.
В часи вже незалежного Азербайджану, 28 лютого 1991 кавказький Іллічівськ був перейменований в Шарур, а район в Шарурський.
Археологічні розкопки, проведені поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан та інших підтвердили припущення про існування тут стародавніх поселень бронзової доби, тому й історія цих земель давня і багата різними історичними подіями.
Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.
Географія
Шарурський район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу та в низовині довкола річок Араз та Арпачай, тому рельєф району, наполовину вважається низинним.
З заходу і півночі район підпирають гірські хребти Уджубіз, Агдакан, Велідаг и Текгар. З заходу дві гори: Дахна (Dähnä Dağı) 1154 метри над рівнем моря і Валідаг (Välidağ) 1242 метри над рівнем моря. А з північного заходу Тезкгар (Gora Tezhgar) 1438 метрів, Багарсук (Gora Bagarsuk) 1958 метрів, Шал-Даг (Gora Shal-Dag) 2391 метр. З півночі і північного сходу займає Даралаязська гірська система з вершинами: Долонал (Gora Dolonal) 1726 метрів, Мйункх-Бала-Огли (Gora Myunkh-Bala-Ogly) 1560 метрів, Ардидж Даги (Ardıc Dağı) 2034 метрів, Гнісхік (Gora Gnishik Lerrnagagat) 2371 метр, Кецхалтапа (Gora Kechaltapa) 2744 метрів, а найвища точка в районі — гора Гялінкая (Gora Gyalinkaya) 2775 метрів.
Дві головні водойми району — річки Аракс та Арпа, водами яких живляться більшість земель району. В районі протікає ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходиться Арпачайське водосховище[2].
Клімат в Шарурському районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від +3 С до +6 С, липня — від +20 С до +26 С. За рік випадає 200—400 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг)[3].
Район має багату флору і фауну. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Шарурському районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.
Населення
Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Шарур, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.
За даними 2007 року в районі проживало 97 900 мешканців, в 65 населених пунктах[4]:
| # | Населені пункти | Кількість жителів (2007) |
|---|---|---|
| 1 | Шарур (Şərur) | 6700 |
| 2 | Демерчі (Dəmirçi) | 4980 |
| 3 | Дюденге (Düdəngə) | 3927 |
| 4 | Махмудкенд(Mahmudkənd) | 3878 |
| 5 | Енгідже (Yengicə) | 3791 |
| 6 | Пусьян (Püsyan) | 3679 |
| 7 | Черчибоган (Çərçiboğan) | 3200 |
| 8 | Чомаxтур (Çomaxtur) | 3050 |
| 9 | Огланкала (Oğlanqala) | 2897 |
| 10 | Даньєри (Danyeri) | 2814 |
| 11 | Зейве (Zeyvə) | 2485 |
| 12 | Махта (Maxta) | 2425 |
| 13 | Алішар (Alışar) | 2077 |
| 14 | Шахрияр (Şəhriyar) | 2056 |
| 15 | Xанліклар (Xanlıqlar) | 2049 |
| 16 | Карxун (Qarxun) | 1893 |
| 17 | Кишлакаббас (Qışlaqabbas) | 1785 |
| 18 | Діза (Dizə) | 1758 |
| 19 | Керімбейли (Kərimbəyli) | 1697 |
| 20 | Джелілкенд (Cəlilkənd) | 1662 |
| 21 | Сіякут (Siyaqut) | 1548 |
| 22 | Юxари Дашарx (Yuxarı Daşarx) | 1459 |
| 23 | Ашаги Яйси (Aşağı Yaysı) | 1453 |
| 24 | Ахура (Axura) | 1448 |
| 25 | Ібадулла (İbadulla) | 1337 |
| 26 | Xеледж (Xələc) | 1260 |
| 27 | Алаклі (Əlikli) | 1253 |
| 28 | Вермезіяр (Vərməziyar) | 1237 |
| 29 | Косаджан (Kosacan) | 1226 |
| 30 | Дерекенд (Dərəkənd) | 1184 |
| 31 | Муганли (Muğanlı) | 1079 |
| 32 | Юxарі Аралик (Yuxarı Aralıq) | 1049 |
| 33 | Меммедсабір (Məmmədsabir) | 955 |
| 34 | Ашаги Аралик (Aşağı Aralıq) | 931 |
| 35 | Вайxір (Vayxır) | 914 |
| 36 | Юxарі Яйджи (Yuxarı Yaycı) | 906 |
| 37 | Чеменлі (Çəmənli) | 875 |
| 38 | Аxамед (Axaməd) | 873 |
| 39 | Ереб'єнгідже (Ərəbyengicə) | 872 |
| 40 | Кюркенд (Kürkənd) | 858 |
| 41 | Кюрчюлю (Kürçülü) | 812 |
| 42 | Тананам (Tənənəm) | 746 |
| 43 | Муданджик Мюслюм (Mudancıq Müslüm) | 728 |
| 44 | Карахесенлі (Qarahəsənli) | 722 |
| 45 | Гемзелі (Həmzəli) | 717 |
| 46 | Арбатан (Arbatan)i | 715 |
| 47 | Огузкенд (Oğuzkənd) | 706 |
| 48 | Корчулу (Qorçulu) | 689 |
| 49 | Ашаги Дашарх (Aşağı Daşarx) | 371 |
| 50 | Муганцик Меграб (Muğancıq Mehrab) | 607 |
| 51 | Тумасли (Tumaslı) | 585 |
| 52 | Дервішлер (Dərvişlər) | 552 |
| 53 | Шахбулак (Şahbulaq) | 551 |
| 54 | Сарханли (Sərxanlı) | 514 |
| 55 | Арпачай (Arpaçay) | 506 |
| 56 | Гюмюшлю (Gümüşlü) | 472 |
| 57 | Карабурк (Qaraburc) | 444 |
| 58 | Станція Дашарх (Stansiya Daşarx) | 407 |
| 59 | Хатаі (Xətai) | 361 |
| 60 | Діядин (Diyadin) | 332 |
| 61 | Тезекенд (Təzəkənd) | 254 |
| 62 | Єні Гавуш (Yeni Havuş) | 244 |
| 63 | Гавуш (Havuş) | 113 |
| 64 | Бабекі (Babəki) | 110 |
| 65 | Разом | 93778 |
Економіка
Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство та виноробство[5].
В районі працює: 60 загальноосвітніх шкіл, 1 професійний ліцей, 6 позашкільних та 2 дошкільних виховних закладів, 60 бібліотек, 67 клубних закладів, 1 музей, Арпачайський історико-культурний заповідник, 6 дитячих музичних училищ, кінотеатр «Бахар», центральна лікарня та 8 дільничних лікарень, 20 лікарських амбулаторій, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 27 фельдшерських пунктів, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації[6].
Через район проходить автомагістраль M-7 Highway яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона не діюча, і зрідка використовується для військових потреб)..
Історичні пам'ятники
На території району є чимало археологічних пам'яток. У 1987—1990 роках в печері Ґазма були знайдені артефакти, які відносяться до епохи Мустьє: кам'яні і обсидіанові знаряддя праці первісної людини.
Стародавні поселення епохи бронзи розташовувалися по берегах річок Араз і Арпачай. Тут, в селищі Шахтахти, виявлені зразки розписного посуду, зроблені з великою майстерністю.
Розкопки-дослідження, поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан, Гарагасанлі, Бабека, Косаджан підтвердили існування тут стародавніх поселень: Кюлюкляр, Кехня Арбатан, Кехнякянд, Кюлтяпя, Кюлюк. Тут були знайдені предмети домашнього начиння, фрагменти глиняного та емальованого посуду з різьбленими візерунками і розписом: горщики, вази, глечики та інші предмети[7].
З архітектурних пам'яток збереглися середньовічний міст на річці Арпачай, мавзолей Гарабаглар (XII—XIII століть), Гоша-мінарет (XIV в), мавзолей Гуті-хатун, середньовічні мечеті, святилища, караван-сарай.
Відомі жителі
- Бабаєв Абульфаз Ісмаїл-огли
- Ісмайлов Таги Махмуд-огли
- Еждер Ісмаїлов — азербайджанський вчений, громадський діяч
Примітки
- http://www.nakhchivan.az/portal-1/map-serur-m.htm Офіційна інформація про Шарурський район
- http://azerbaijan.travel/az/region/72-Sherur Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine. Naxçıvan Muxtar Respublikasının Şərur rayonunun inzibati mərkəzidir
- http://ceferiler.com/tarix/azerbaijan/2098-sherur-haqqinda-tarixi-melumat.html Презентація Шарурського району
- http://www.stat.gov.az/map/indexen.php#Sadarak Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine. Державний комітет по статистиці Азербайджанської Республіки (населення району Садарак)
- http://president.az/articles/838?locale=az İlham Əliyev Şərur rayonu Yengicə kənd orta məktəbinin yeni binasının açılışında iştirak etmişdir
- http://www.nakhchivan.az/portal-ru/seh-ray.htm Офіційна статистична інформація про Шарурський район
- http://nakhchivan.preslib.az/az_a3-8.html Історичні місцини Шарурського району
Посилання
- На сайті Azerbaijan
- Інформація про Нахічеванську автономну республіку
- Інформація про Бабецький район
- Фільм-візитівка про Шарурський район

