Шевченка (Бахмацький район)
Шевче́нка — село в Україні, в Чернігівській області, Бахмацькому районі. Місце поховання художника Миколи Ґе.
| село Шевченка | |
|---|---|
 С. Шевченка Бахмацького району | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Бахмацький район |
| Рада | Фастовецька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1815 |
| Населення | 9 (2012 рік) |
| Площа | 0,007 км² |
| Густота населення | 3142,86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16550 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°04′42″ пн. ш. 32°30′55″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
138 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16550, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с.Фастівці, вул.Центральна,37 |
| Карта | |
  Шевченка | |
 Шевченка | |
| Мапа | |
| |
Географія
Найзахідніший населений пункт Бахмацького району, розташований неподалік залізничної станції Плиски.
Історія
Дата заснування — 1815. До 1928 — хутор Забілин, ще раніше — хутір Іванівський Борзнянського повіту Чернігівської губернії (неофіційна назва — «хутір Ґе»).
У 1875 році хутір придбав художник Микола Ґе, для якого тут був зведений одноповерховий будинок з майстернею (не зберігся). В цьому будинку М. Ґе жив і працював з 1876 року та помер у 1894-му. Тут його відвідували письменник Лев Толстой, історик Микола Костомаров, художники Григорій Мясоєдов, Ілля Рєпін та ін. У 1890-і роки на хуторі в будинку Ґе жив його учень і майбутній біограф Степан Яремич.
Могила М. Ґе
Микола Ґе був похований на відкритому просторі у східній частині хутора. Спочатку могила була невеликим горбиком, на якому стояв хрест. У 1981 році, до 150-річчя з дня народження художника, було покладено надмогильну плиту, а в головах поховання встановлено погруддя М. Ґе на бетонному постаменті[1] авторства видатного українського скульптора Михайла Грицюка
Примітки
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. Кудрицького. — К., 1990. — С.156, 157.
Джерела
- Николай Николаевич Ге. Мир художника: Письма. Статьи. Критика. Воспоминания современников. — Москва: Искусство, 1978. (рос.)