Шевченківська премія — номінація «література»

В цьому списку представлено лауреатів Шевченківської премії в номінації «література».

Список лауреатів
Рік Лауреат Обґрунтування
1962 Олесь Гончар за роман «Людина і зброя»
Павло Тичина за «Вибрані твори» в трьох томах.
1963 Володимир Сосюра за книги лірики «Ластівки на сонці» і «Щастя сім'ї трудової»
Григорій Тютюнник за роман «Вир»
1964 Микола Тихонов за популяризацію творчості Т. Г. Шевченка та переклади творів української поезії російською мовою.
Андрій Малишко за книгу лірики «Далекі орбіти».
1965 Микола Бажан за поему «Політ крізь бурю».
Ірина Вільде за роман «Сестри Річинські».
1966 Петро Панч за поему «Політ крізь бурю».
1967 Ле Іван Леонтійович за роман в трьох книгах «Хмельницький».
1968 Новиченко Леонід Миколайович за книгу літературно-критичних нарисів і портретів «Не ілюстрація — відкриття!».
1969 Головко Андрій Васильович за роман «Артем Гармаш».
1970 Збанацький Юрій Оліферович за роман «Хвилі».
Канівець Володимир Васильович за роман «Ульянови».
Нагнибіда Микола Львович за цикл віршів на ленінську тему «Риси рідного обличчя» у збірці поезій «На полі битви».
1971 Козаченко Василь Павлович за цикл повістей «Ціна життя», «Гарячі руки», «Блискавка», «Листи з патрона», «Яринка Калиновська», «Біла пляма».
1972 Воронько Платон Микитович за збірку поезій «Повінь».
1973 Кость Гордієнко за роман-трилогію «Чужу ниву жала», «Дівчина під яблунею», «Буймир»
Микола Ушаков за збірки поезій «Мои глаза», «Я рифмы не боюсь глагольной» і багаторічну плідну діяльність у галузі перекладів з української літератури.
1974 Загребельний Павло Архипович за романи «Первоміст», «Смерть у Києві».
1975 Собко Вадим Миколайович роман «Лихобор»
1976 Драч Іван Федорович за збірку поезій «Корінь і крона».
1977 Коломієць Олексій Федотович за драматичну дилогію «Голубі олені» і «Кравцов. Повість про вірність».
Павличко Дмитро Васильович за збірку поезій «Любов і ненависть».
1978 Земляк Василь Сидорович (посмертно) за романи «Лебедина зграя», «Зелені Млини».
1979 Дмитерко Любомир Дмитрович Збірки поезій «Світе мій» та «Основа»
1980 Мушкетик Юрій Михайлович за роман «Позиція».
Стельмах Михайло Панасович за роман «Чотири броди».
1981 Дімаров Анатолій Андрійович за роман-дилогію «Біль і гнів».
Титов Владислав Андрійович за повісті «Всем смертям назло…», «Ковыль-трава степная».
1982 Мороз Анатолій Трохимович за роман «Четверо на шляху».
1983 Олійник Борис Ілліч за збірки поезій «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто».
1984 Вишеславський Леонід Миколайович за збірку поезій «Близкая звезда».
Сизоненко Олександр Олександрович за роман-трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета».
Яворівський Володимир Олександрович за художньо-документальну повість «Вічні Кортеліси».
Вінграновський Микола Степанович[1] за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч».
1985 Іваничук Роман Іванович за романи «Вода з каменю», «Чет­вертий вимір».
Рибалко Микола Олександрович за збірку поезій «Незакатная звезда» та нові вірші в періодичній пресі.
Гуцало Євген Пилипович[1] за повість «Саййора», збірку оповідань «Пролетіли коні»
1986 Забаштанський Володимир Омелянович за збірку поезій «Запах далини» і нові вірші в періодичній пресі.
Іваненко Оксана Дмитрівна за книгу «Завжди в житті».
1987 Костенко Ліна Василівна за історичний роман у віршах «Маруся Чурай», збірку поезій «Неповторність».
Дмитренко Олексій Максимович[1] за художньо-документальну повість «Аист».
1988 Шевчук Валерій Олександрович за роман-триптих «Три листки за вікном».
1989 Тютюнник Григір Михайлович (посмертно) за «Твори» у двох томах.
1990 Пушик Степан Григорович за книгу «Страж-гора», роман «Галицька брама».
Білоус Дмитро Григорович[1] за збірку поезій «Диво калинове».
1991 Стус Василь Семенович (посмертно) за збірку поезій «Дорога болю»
Білик Іван Іванович[1] за історичний твір «Золотий Ра»
1992 Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (посмертно) за збірку художньої прози «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки»
Багряний Іван Павлович (посмертно) за романи «Сад Гетсиманський», «Тигролови»
Дрозд Володимир Григорович за роман-епопею «Листя землі», книга перша — друга
Роговий Феодосій Кирилович за роман «Свято останнього млива»
Калинець Ігор Миронович за збірки поезій «Тринадцять алогій», «Невольнича муза», «Пробуджена муза»
Мельничук Тарас Юрійович за збірку поезій «Князь роси»
Мовчан Павло Михайлович за збірки поезій «Материк», «Осереддя»
Лубківський Роман Мар'янович за збірку поезій «Погляд вічності»
1993 Коломієць Володимир Родіонович за збірку поезій «Золотосинь»
Міщенко Дмитро Олексійович за збірки творів «Полювання на жар-птицю», «Особисто відповідальний»
Руденко Микола Данилович за роман «Орлова балка», збірку «Поезії»
Сапеляк Степан Євстахійович за збірку поезій «Тривалий рваний зойк»
Талалай Леонід Миколайович за збірку поезій «Вибране»
Гоян Ярема Петрович[1] за повість «Таємниця Лесикової скрипки»
1994 Голобородько Василь Іванович за збірки поезій «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві».
Світличний Іван Олексійович (посмертно) за збірку поезій, поетичних перекладів і літературно-критичних статей «Серце для куль і для рим»
Чендей Іван Михайлович за книжку «Калина під снігом», повість «Іван».
Апанович Олена Михайлівна[1] за книжку «Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі».
Лупій Олесь Васильович[1] за роман «Падіння давньої столиці», повість «Гетьманська булава».
1995 Захарченко Василь Іванович за роман «Прибутні люди»
Кочур Григорій Порфирович (посмертно) за книжку перекладів «Друге відлуння»
Сверстюк Євген Олександрович за книжку «Блудні сини України»
Симоненко Василь Андрійович (посмертно) за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде»
Федорів Роман Миколайович за роман «Єрусалим на горах»
1996 Базилевський Володимир Олександрович за збірку поезій «Вертеп»
Міняйло Віктор Олександрович за роман «Вічний Іван»
Жиленко Ірина Володимирівна за збірку поезій «Вечірка у старій винарні»
Іванченко Раїса Петрівна за тетралогію про Київську Русь: «Зрада, або як стати володарем», «Гнів Перуна», «Золоті стремена», «Отрута для княгині»
1997 Скунць Петро Миколайович за збірку поезій «Спитай себе»
Ульянов Олександр Станіславович (Ульяненко Олесь)[2] за роман «Сталінка»
1998 Андріяшик Роман Васильович за роман «Сторонець»
1999 Кремінь Дмитро Дмитрович за збірку поезій «Пектораль»
2000 Гнатюк Іван Федорович за книгу «Стежки-дороги»
Нечерда Борис Андрійович (посмертно) за збірку поезій «Остання книга»
2001 Пашковський Євген Володимирович за роман «Щоденний жезл»
2002 Римарук Ігор Миколайович за книгу поезій «Діва Обида»
2003 Герасим'юк Василь Дмитрович за книгу віршів «Поет у повітрі»
Медвідь В'ячеслав Григорович за роман «Кров по соломі»
2004 Слапчук Василь Дмитрович за книги віршів «Навпроти течії трави» і «Сучок на костурі подорожнього»
2005 Воробйов Микола Панасович за книгу поезій «Слуга півонії».
Матіос Марія Василівна за роман «Солодка Даруся».
Слабошпицький Михайло Федотович за роман-біографію «Поет із пекла».
2006 Гусейнов Григорій Джамалович за художньо-документальний життєпис у 9-ти книгах «Господні зерна».
Качуровський Ігор Васильович за книгу «Променисті сильвети».
Кичинський Анатолій Іванович за книги поезій «Пролітаючи над листопадом», «Танець вогню».
2007 Лапський Євстахій Васильович за книги віршів «Себе: розшукую?!», «Обабіч: істини?!».
Федюк Тарас Олексійович за книгу віршів «Обличчя пустелі».
Турконяк Раймонд Павлович за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою
2008 Вовк Віра за книги «Сьома печать», «Ромен-зілля» та переклади творів української літератури португальською мовою
Голота Любов Василівна за роман «Епізодична пам′ять»;
Перебийніс Петро Мусійович за збірку поезій «Пшеничний годинник»
2009 Гірник Павло Миколайович за книгу віршів «Посвітається»
2010 Андрусяк Михайло Миколайович за документально-художню трилогію про воїнів УПА «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів»
Іванов Дмитро Йосипович за книгу поезій «Село в терновому вінку»
Пагутяк Галина Василівна за книгу прози «Слуга з Добромиля»
2011 Шкляр Василь Миколайович[3] за роман «Залишенець» («Чорний ворон»)
2012 Мідянка Петро Миколайович за збірку поезій 2010 року «Луйтра в небо»[4]
Рутківський Володимир Григорович за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007—2010 рр. («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»)[5]
2013 Горлач Леонід Никифорович за книгу поезій «Знак розбитого ярма»
2014 Дочинець Мирослав Іванович за романи «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії» та «Горянин. Води Господніх русел»
2015 Буряк Юрій Григорович за книгу поезій «Не мертве море»
2016 у цій номінації не присуджувалась
2017 Малкович Іван Антонович за книгу поезій «Подорожник з новими віршами»
2018 Андієвська Емма Іванівна за книги поезій «Щодення: перископи», «Маратонський біг», «Шухлядні краєвиди», «Бездзиґарний час», «Міста-валети»
2019 у цій номінації не присуджувалась
2020 Кіяновська Маріанна Ярославівна за художню поезію «Бабин Яр. Голосами»
Прохасько Тарас Богданович за збірку есеїв «Так, але…»
2021 Луцишина Оксана Петрівна за роман «Іван і Феба»

Примітки
  1. У номінації «За кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва»
  2. Мала Шевченківська премія
  3. До виходу Указу Василь Шкляр звернувся до Президента Віктора Януковича із заявою, у якій просив «врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника». В указі Президента України № 275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» Василь Шкляр не згадується.
  4. Представлений на здобуття премії Асоціацією українських письменників
  5. Представлений на здобуття премії Держтелерадіо України

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.