Щепкін В'ячеслав Миколайович

В'ячеслав Щепкін
рос. Вячеслав Щепкин
Народився	25 травня (6 червня) 1863 Тімоніно (Нікольське), Богородський повіт, Московська губернія, Російська імперія
Помер	2 грудня 1920 (57 років) Москва, Московська губернія, РСФСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Місце проживання	Російська імперія РСФСР
Країна	Російська імперія  Російська СФРР
Національність	росіянин
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Московський університет
Галузь	славістика, палеографія, мовознавство
Заклад	Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Звання	професор
Науковий керівник	Фортунатов Пилип Федорович
Членство	Петербурзька академія наук
Батько	Щепкін Микола Михайлович
Мати	Q104440657?
Брати, сестри	Q4528747? і Щепкін Євген Миколайович
Діти	M. V. Shchepkina^d
Автограф
Щепкін В'ячеслав Миколайович у Вікісховищі

В'ячеслав Миколайович Щепкін (рос. Вячеслав Николаевич Щепкин; *(25 травня (6 червня) 1863, Тімоніно (Нікольське) Богородський повіт Московська губернія — 2 грудня 1920, Москва) — російський історик українського походження, мовознавець, славіст, спеціаліст з руської палеографії. Син Миколи Щепкіна, брат Євгена та Миколи Щепкіних.

Біографія

В'ячеслав Миколайович Щепкін народився 25 травня 1863 року у Богородському повіті, Московської губернії в містечку Тімоніно.

Після завершення 3-ї московської гімназії (1881) вищу освіту отримав на Історико-філалогічним факультеті Московського університету.

У 1899 році за дисертацію рос. «Рассуждение о языке Саввиной книги» (Петербург, вид. 2 від. Імператорської академії наук) отримав науковий ступінь магістра слов'янської словесності. Щепкіну належить ряд праць з слов'янського мовознавства та літературі, палеографії руським (переважно російським) давностям та іконописам, котрі складені в рос. «Трудах» Спільноти історії та давності, Московського археологічного суспільства, Російського відділення Імператорської академії наук «Archiv für Slavische Philologie».

У 1903 році В'ячеслав Щепкін видав за порученням Імператорського російського історичного музею 11 випуск рос. «Описания памятников музея» (Житие св. Нифонта лицевое XVI в., иконографический анализ и описание миниатюр и альбом снимков). У 1906 році дослідження Вячеслава Щепкіна рос. «Болонская псалтырь» вийшло окремою книгою; в цьому ж році Щепкін захистив її як докторську дисертацію. Захистивши докторську, почав викладати на Вищих жіночих курсах у Москві. У 1912 році став ординарним професором Московського університету. Протягом багатьох років роботи в університеті читав лекційні курси по введенню в славістику, старослов'янської мови, болгарської, словенської, полабської та іншим слов'янських мов, палеографії, історії слов'янських літератур. Керував семінаром з мистецтва Візантії і стародавніх слов'ян. У 1913 році обраний членом-кореспондентом Академії наук по Відділенню російської мови та словесності.

В'ячеслав Щепкін помер 2 грудня 1920 року в місті Москва, похований на Новодівичому кладовищі.

Родина

Донька вченого Марфа (1894—1984) пішла по традиції батька обрав професію славіста та палеографа стала доктором історичних наук, а з 1919 по 1981 роки працювала у Державному історичному музеї.

Посилання

• Вячеслав Николаевич Щепкин. Процитовано 21 вересня 2014. (рос.)