Щуко Володимир Олексійович

Володи́мир Олексі́йович Щуко́ (1878, Тамбов — 1939, Москва) — російський архітектор і театральний декоратор, академік (з 1911).

Володимир Олексійович Щуко
Народився	5 липня 1878 Берлін, Німецька імперія[1]
Помер	17 січня 1939 (60 років) Москва, СРСР[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Національність	росіянин
Місце проживання	Тамбов, Петербург, Ростов-на-Дону, Москва
Діяльність	архітектор, художник театра
Відомий завдяки	архітектор і сценограф
Alma mater	Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904)
Заклад	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Напрямок	неокласицизм
Magnum opus	Російська державна бібліотека
Діти	Щуко Марина Володимирівна
Медіафайли у Вікісховищі

Звання архітектора отримав 1904 року за спільний з архітектором Андрієм Вайтенсом проєкт «Палац намісника його імператорської величності на Далекому Сході».

В Україні його твір — будинок колишньої Київської губернської земської управи (1913) в стилі української архітектури 18 ст., згодом перероблений у формах класицизму; конкурсний проєкт вокзалу в Києві (1914), через воєнні події не реалізований.

Обрані твори

• 
  Прибутковий будинок, Петербург,Кам'яноостровський проспект, 65.
• 
  Щуко В. О. Ескіз декорації до вистави ВДТ «Дон Карлос», 1919 рік
• 
  Державна бібліотека імені Леніна, Москва
• 
  Проєкт вокзалу в Києві
• 
  Будинок уряду Абхазької Радянської Соціалістичної республіки, Сухумі.
• 
  Пропілеї у комплексі Смольного інституту Кваренгі

Примітки

1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2012.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Володимир Олексійович Щуко