Щ-307
Щ-307 (до 15 вересня 1934 р. — «Треска», з 16 травня 1949 р. — ПЗС-5) — радянський дизель-електричний підводний човен серії V-біс-2, типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 6 листопада 1933 року на верфі заводу № 189, у Ленінграді під будівельним номером 249. 1 серпня 1934 року спущений на воду. 4 серпня 1935 року корабель увійшов до строю, а 17 серпня 1935 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[1].
| Щ-307 | ||
|---|---|---|
![]() | ||
| Схема підводного човна типу «Щука» серії V-біс-2 | ||
| Під прапором | ||
| Порт приписки | Оранієнбаум | |
| Спуск на воду | 1 серпня 1934 року | |
| Виведений зі складу флоту | 4 серпня 1935 року | |
| Сучасний статус | 23 квітня 1948 року списаний на брухт | |
| Нагороди | ||
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | Торпедний ДПЧ | |
| Позначення проєкту | типу «Щука» серія V-біс | |
| Розробник проєкту | завод № 189, Ленінград | |
| Головний конструктор | Малінін Б. М. | |
| Швидкість (надводна) | 12,9 вузли (23,9 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,44 вузлів (13,8 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Автономність плавания | 20 діб | |
| Екіпаж | 40 осіб | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 609,9 т | |
| Водотоннажність підводна | 706,4 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 58,8 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,3 м | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед) | |
| ППО | 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К | |
Історія служби
22 червня 1941 року Щ-307 під командуванням капітан-лейтенанта Петрова М. І. зустрів у Оранієнбаумі у складі Окремого навчального дивізіону ПЧ Балтійського флоту.
24 липня Щ-307 вирушив у перший бойовий похід з Талліна в район Лібави. Увечері 10 серпня в 20 милях на північний захід від острова Даго був виявлений німецький підводний човен у надводному положенні. О 22:12 Щ-307 дав залп з 2 кормових торпедних апаратів з дистанції в 3 кабельтові. Підводний човен U-144 був уражений торпедами та затонув з усім екіпажем (28 осіб). Це була перша підтверджена перемога радянських підводників у війні.
Загалом за час німецько-радянської війни Щ-307 діяв в акваторії Балтійського моря, здійснив 4 бойових походи (126 діб), провів 11 торпедних атак у результаті яких потоплено 3 судна (6541 БРТ) і 1 корабель, крім того можливо потоплено ще 3 судна та пошкоджено 3.
6 березня 1945 року Щ-307 нагороджено орденом Червоного Прапора, а його командир Калінін М. С. отримав зірку Героя Радянського Союзу.
23 квітня 1948 року Щ-307 виведено з бойового складу флоту, роззброєно і переформовано на плавучу зарядову станцію ПЗС-5. 8 квітня 1957 року виключено зі списків плавзасобів ВМФ СРСР і здано на брухт.
Рубка Щ-307 встановлена біля Меморіалу на Поклонній горі в Москві.
Див. також
- Orphée (Q163)
- USS Tilefish (SS-307)
- HNoMS A-2
- HMS Swordfish (61S)
- Archimede (1933)
- U-307
Посилання
Література
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5.
- Петров Н. И. Первый боевой поход подводной лодки Щ-307 «Треска» // Тайны подводной войны — 21. Малоизвестные страницы подводной войны XX века. — Львов, 2006 — С. 49-50.
