Юнаки
Юнаки́ — село в Україні, у Чутівській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. До адміністративно-територіальної реформи село входило до складу Зеленківської сільської ради Чутівського району.
| село Юнаки | |
|---|---|
![]() | |
| Країна | |
| Область | Полтавська область |
| Район/міськрада | Полтавський район |
| Громада | Чутівська селищна громада |
| Рада | Чутівська селищна рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 8 |
| Поштовий індекс | 38843 |
| Телефонний код | +380 5347 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′28″ пн. ш. 35°04′03″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
137 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38800 Полтавська обл., Чутівський р-н, смт Чутове, вул. Набережна, буд. 9 |
| Карта | |
![]() Юнаки | |
![]() Юнаки | |
| Мапа | |
| |
Загальна інформація
Село Юнаки знаходиться в балці Юнаківська, на відстані 1,5 км від сіл Лисича та Смородщина. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч знаходиться перетин автодоріг М03 та Т 1731.
Перепис 1989 року зафіксував у селі 71 мешканця, однак у 2001 році населення стало удвічі менше. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 38 осіб. Мовний склад був таким:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| 38 | 100 |
Історія
У селі були мобілізовані на східний фронт Першої світової війни.
Протягом 1920-х у навколишній місцевості виникали диверсії та навіть збройний опір більшовицьким окупантам.[1]
Село постраждало від хвилі репресій у 1929—1931. Це було пов'язано з процесом примусової колективізації. Близько 30 % від загальної кількості репресованих Чутівщини були ув'язнені, розстріляні або виселені в Сибір чи Казахстан саме в цей період. Переважно це були селяни-одноосібники.
Друга хвиля репресій припадає на 1932—1935. Також село дуже постраждало під час Голодомору 1932—1933.
Під час хвилі Великого терору 1937—1938 в селі Юнаки було репресовано двох осіб.[2]
13 жовтня 1941 село було зайняте німецькими військами. У вересні 1943 року територія села потрапила у так звану «зону випаленої землі», яку відступаюче німецьке командування створювало на підступах до Дніпра. 19 вересня будівлі й житло палилися, а мешканців виганяли і правили до Полтави. 20 вересня територію зайняла Червона армія.[1]
Після війни село постраждало від Голодомору 1946—1947.
У 1958 році в селі з'явився радіозв'язок.
Станом на 1967 рік було підпорядковано Войнівській сільраді[1].
1 грудня 1991 року під час Всеукраїнський референдуму понад 75 відсотків виборців району проголосували за визнання Акту про державну незалежність України.[3]
Юнаки належать до виборчої дільниці 530949[4].
На карті 1869 року (на місці села позначено колодязь і яр)
На карті 1941 року (Колгосп імені Першого Травня)
На карті 1950 року (Імені Першого Травня)
На карті 1985 року з сучасною назвою
Електоральні симпатії
Партійний склад Чутівської ОТГ після місцевих виборів 2020 року:
| Партія | Відсоток |
|---|---|
| Слуга народу | 23.1 |
| Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | 19.2 |
| За майбутнє | 19.2 |
| Довіра | 15.4 |
| Європейська Солідарність | 11.5 |
| Рідне місто | 11.5 |
Результат голосування дільниці на парламентських виборах 2019:
| Партія | Відсоток |
|---|---|
| Слуга народу | 42.5 |
| Радикальна партія | 12.3 |
| Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | 10.6 |
| Опозиційна платформа — За життя | 10.6 |
| Сила і честь | 5.6 |
| Європейська Солідарність | 5.0 |
| явка | 56.8 |
Результат голосування дільниці у другому турі виборів президента України 2019:
| Кандидат | Відсоток |
|---|---|
| Зеленський Володимир Олександрович | 86.2 |
| Порошенко Петро Олексійович | 12.0 |
| явка | 69.9 |
Посилання
Примітки
- Том 17 Полтавська область.
- Чутівська районна державна адміністрація | Головна сторінка. chutovo.adm-pl.gov.ua. Процитовано 12 січня 2021.
- Чутівська районна державна адміністрація | Головна сторінка. chutovo.adm-pl.gov.ua. Процитовано 12 січня 2021.
- Додаток до 16 постанови ЦВК.



