Якопо Дзуккі
Якопо Дзуккі або Іакопо, син майстра П'єтра Цукка (італ. Jacopo Zucchi, близько 1540, Флоренція — близько 1596, Рим) — італійський художник-маньєрист.
| Якопо Дзуккі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jacopo Zucchi | ||||
![]() | ||||
| Якопо Дзуккі. «Зібрання богів» | ||||
| Народження |
1540 Флоренція | |||
| Смерть | 1596 | |||
| Рим | ||||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | маньєризм | |||
| Покровитель | Алессандро Медичі | |||
| Вплив | Джорджо Вазарі | |||
| Вчитель | Джорджо Вазарі[1] | |||
| Відомі учні | Francesco Zucchid | |||
| Член | Pontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheond[1] | |||
| Твори | Святе сімейство | |||
| Брати, сестри | • Francesco Zucchid | |||
|
| ||||
|
| ||||
Життєпис

Якопо Дзуккі був учнем і помічником Джорджо Вазарі. 1567 року він переїхав до Риму, де оздоблював Залу п’ятисот і Студію Франческо I у Палаццо Веккіо у Флоренції. 1572 року оселився в Римі, де писав фрески в палаці і віллі кардинала Фердинанда Медічі.
Розписував фрески в римських церквах, зокрема у храмах Трініта дей Пеллеґріні, Святого Духа в Сассіа, і палацах.
1581 року Дзуккі став членом гільдії святого Луки.
У своїх роботах поєднував риси італійського маньєризму з голландським впливом.
Викрадення творів Якопо Дзуккі
1908 року твори Якопо Дзуккі, Веронезе, фламандських і французьких митців із Національної галереї стародавнього мистецтва тимчасово передали італійському посольству в Берліні. У травні 1945 року радянській підрозділ зайняв амбасаду й вивіз картини до СРСР. Росія не збирається повертати Італії викрадені твори, оскільки вважає їх компенсацією за втрати, які країна зазнала під час Другої світової війни[2]
Галерея
«Алегорія творіння», бл. 1585
«Туалет Вирсавії», після 1573
«Амур і психея», бл. 1589
«Ловці перлів», бл. 1585
«Три грації». бл. 1575
«Чотири стихії»
Каплиця святого Піо V (Ватикан)
