Ялтинська кіностудія художніх фільмів
Я́лтинська кіносту́дія худо́жніх фі́льмів — кримська кіностудія, розташована в Ялті.
| рос. Ялтинская кинофабрика (1919) рос. Ялтинская киностудия художественных фильмов (1957) | |
|---|---|
![]() | |
| Тип | державне підприємство |
| Форма власності | закрите акціонерне товариство |
| Галузь | кінематограф |
| Засновано | 1919 |
| Штаб-квартира | Ялта, вул. Мухіна, 3 |
| Адреса | вул. Мухіна, 3 |
| Ключові особи | Володимир Гардін, Петро Чардинін, Георгій Тасін, Олександр Анющенко, Олєксандр Соловйов |
| Продукція | кінофільми, телесеріали, відеокліпи, рекламні ролики |
| yalta-film.ru | |
| | |
Була заснована в 1917 році як кінознімальна база російської кінофабрики «Ханжонков і Ко». У 1919 була перетворена на Ялтинську кінофабрику і націоналізована радянською владою. Хоча більшу частину своєї історія кіностудія підпорядковувалася радянським російським кіноустановам, на ній було знято ряд важливих для становлення українського кіно фільмів. Особливо якісно студія працювала в часи ВУФКУ, саме в той час Ялтинська кіностудія почала знімати фільми на кримськотатарську тематику.
Заснування та історія фабрики в радянські часи
- 1908 — Французька кінофірма «Пате» вперше знімає в Ялті видовищні фільми.
- 1911 — Олександр Ханжонков знімає велкий історичний фільм «Оборона Севастополя». Восени фільм був показаний царю Миколі II в Лівадії.
- 1917 — Акціонерне товариство «Ханжонков і Ко» відкрило літню кінознімальну базу в Ялті.
- 1919 — За декретом, підписаним Леніном, кіноателье Ханжонкова та Єрмольєва були націоналізовані. Створена єдина державна Ялтинська кінофабрика.
- 1922—1923, 1924—1927 — підпорядковувалась ВУФКУ як Друга кінофабрика, в 1924 році підпорядковувалася «Левфильм». В часи ВУФКУ випустила фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом Олександра Ґріна, 1922), «Привид бродить по Европі» (1922), «Остап Бандура» (разом з Одеською кіностудією, 1924), «Алім» (1926), «Ордер на арешт» (1927), «Тіні Бельведеру» (1927), «Кіра Кіраліна» (1928), «Троє» (1928).
- 1927 — У Ялті стався землетрус, який зупинив роботу кіностудії. Після цього ВУФКУ поступово припиняє кіновиробництво в Ялті і відкриває кінофабрику в Києві.
- 1928 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Востоккіно».
- 1936 — Ялтинська кінофабрика передана студії «Союздитфільм».
- 1951 — Ялтинська кінофабрика передана кіностудії «Мосфільм».
- 1957 — Ялтинська кінофабрика перетворена в «Ялтинську кіностудію художніх фільмів».
- 1963 — Ялтинська кінофабрика стає філією Центральної кіностудії дитячих та юнацьких фільмів ім. Горького.

Новітня історія
- 1988 — Ялтинська кіностудія стала самостійним державним підприємством — Кримською кіностудією «Ялтафільм».
- 2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
- 2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
- 2014 — Після анексії Криму Росією окупаційна влада примусово викупила студію у «ПолікомВест» і перетворена її на Державне унітарне підприємство Республіки Крим «Ялта-фільм»[1]
Сучасна Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено близько 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.
Проходить реконструкція головної бази кіностудії — Полікурівського пагорбу. Ведеться будівництво нового цеху декораційно-техничних споруд заплановане зведення двох кінозйомочних павільйони площею 1000м² та 500м² (дані на 2007 р.). Ялтинська кіностудія є одним з організаторів щорічного міжнародного фестивалю продюсерського кіно «КіноЯлта».
Керівники Ялтинської кіностудії
- Георгій Тасін (1922—1924)
- Соломон Орелович (1924—1925)
- Георгій Тасін (1925—1927)
- Соломон Орелович (1927—1928)
- Олександр Горський (1931—1932)
Фільми, зняті на Ялтинській кіностудії
| Назва | Режисер | Рік | Назва кіностудії |
|---|---|---|---|
| Остання ставка містера Енніока | Володимир Гардін | 1922 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Привид блукає Європою | Володимир Гардін | 1922 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Отаман Хміль | Володимир Гардін | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Поміщик | Володимир Гардін | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Прицвяховані | Микола Салтиков | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Слюсар і канцлер | Володимир Гардін , Ольга Преображенська | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Хазяїн чорних скель | Петро Чардинін | 1923 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Октябрина | Георгій Тасін | 1924 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Остап Бандура | Володимир Гардін | 1924 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Алім | Георгій Тасін | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Герой матчу | Л. Константиновський | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Ордер на арешт | Георгій Тасін | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Тіні Бельведера | Олександр Анощенко | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Трипільська трагедія | Олександр Анющенко | 1926 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Каламуть | Георгій Тасін | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Кіра-Кіраліна | Борис Глаголін | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Людина, яка посміхається | Давид Волжин | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Одна ніч | Мануель Большинцов | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Паровоз № | Георгій Кравченко | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Позбавлені дня (Без сонця) | Володимир Баллюзек | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Провокатор | Віктор Турін | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Троє | Олєксандр Соловйов | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Ялта дибки | Борис Загорський | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Z — 123 | Мануель Большинцов, Євген Іванов-Барков, Єфім Дзіган, Алєксандр Файнциммер | 1927 | Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Закони шторму | Олєксандр Соловйов | 1928 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Земля кличе | Володимир Баллюзек | 1928 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Марі-Кужер | Борис Шелонцев | 1928 | «Востоккіно» |
| Три кімнати з кухнею | Микола Шпиковський | 1928 | Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ |
| Зелім-хан | Олег Фреліх | 1928 | «Востоккіно» |
| Комета | Валерій Інкіжинов | 1928 | «Востоккіно» |
| Біюк-гюнеш | Дмитро Бассалиго | 1930 | «Востоккіно» |
| Блакитний песець | П. Малахов | 1930 | «Востоккіно» |
| Два ключі | Борис Міхін, Сергій Віткін | 1930 | «Востоккіно» |
| Залізна Бригада | Михайло Вернер | 1930 | «Востоккіно» |
| Земля спрагла | Юлій Райзман | 1930 | «Востоккіно» |
| Ігденбу | Амо Бек-Назаров | 1930 | «Востоккіно» |
| Летуни | Михайло Вернер | 1930 | «Востоккіно» |
| Джут | Михайло Каростін | 1931 | «Востоккіно» |
| Народжений знову | Євген Грязнов | 1931 | «Востоккіно» |
| Пальто горянці | П. Малахов | 1931 | «Востоккіно» |
| Перелам | Євген Грязнов | 1931 | «Востоккіно» |
| Руки геть | Семен Богатирьов | 1931 | «Востоккіно» |
| Священний гай | Ілля Максимов-Кошкінський | 1931 | «Востоккіно» |
| Ткварчелли | Олег Фреліх | 1931 | «Востоккіно» |
| Три паради | Лев Замковий | 1931 | «Востоккіно» |
| Асту | Ілля Максимов-Кошкінський | 1932 | «Востоккіно» |
| Великі будні | Л. Резниченко, І. Протопопов | 1932 | «Востоккіно» |
| Людина з орденом | Амо Бек-Назаров | 1932 | «Востоккіно» |
| Розповідь про Умара Хацпоко | Юлій Райзман | 1932 | «Востоккіно» |
| Таємниця Кара-Тау | Олександр Дубровський | 1932 | «Востоккіно» |
| Закон степів | А. Слободнік | 1933 | «Востоккіно» |
| Помста | Євген Грязнов | 1933 | «Востоккіно» |
| Пропала ланка | Ю. Леонтьєв | 1933 | «Востоккіно» |
| Пісня про щастя | Марк Донськой, Володимир Лєгошин | 1934 | «Востоккіно» |
| Лаври міс Елен Грей | Юрій Желябужський | 1935 | «Востоккіно» |
| Нові пригоди Кота в чоботях | Олєксандр Роу | 1957 | Кіностудія ім. М.Горького (Москва), Ялтинська кіностудія |
| Випереджаючи вітер | Володимир Довгань, Олександр Курочкін | 1958 | Ялтинська кіностудія |
| Військова таємниця | Мечислава Маєвська | 1958 | Ялтинська кіностудія |
| Друзі-товариші | Валентин Павловський | 1959 | Ялтинська кіностудія |
| За всяку ціну | Анатолій Слісаренко | 1959 | Ялтинська кіностудія |
| Грізні ночі | Володимир Довгань, Олександр Курочкін | 1960 | Ялтинська кіностудія |
| Будинок з мезоніном | Яків Базелян | 1960 | Ялтинська кіностудія |
| Прощавайте, голуби | Яків Сегель | 1960 | Ялтинська кіностудія |
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Офіційний сайт «Ялтинської кіностудії»
- Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. ISBN 966-8864-00-X.
- «Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
- Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1
- Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8
