Ямська вулиця (Київ)

Ямська́ ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Івана Федорова до проїзду без назви між вулицями Казимира Малевича і Миколи Грінченка.

Ямська вулиця
Київ
Початок Ямської вулиці
Місцевість Нова Забудова
Район Голосіївський
Назва на честь селища Ямки
Колишні назви
Ямська, Батиєва, ім. Петра Кривоноса
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°25′39″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д.
Координати кінця 50°25′05″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д.
Поштові індекси 03038, 03150
Транспорт
Найближчі станції метро  «Олімпійська»
 «Палац «Україна»»
Найближчі залізничні станції з. п. Протасів Яр
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква християн-адвентистів Сьомого дня, до 1927 р. існувала Миколо-Либідська церква
Державні установи Державний резервний насіннєвий фонд України
Медичні заклади Підстанція № 13 швидкої медичної допомоги
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11951
У проєкті OpenStreetMap r1825486
Мапа
 Ямська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька.

Історія

Вулиця виникла в середині XIX століття. Назва — від розташованого колись тут селища Ямки. У кінці XIX — на початку XX століття Ямська вулиця була відома в Києві своїми будинками розпусти. Після їх переносу, з метою остаточно запобігти сумнівній репутації вулиці, її жителі в березні 1906 року звернулися до міської думи з проханням назвати вулицю Криловською, на честь російського поета-байкаря Івана Крилова. Проте дума, підтримавши необхідність перейменування, запропонувала жителям підібрати їй іншу, «місцеву» назву. У 1907 році вулиця набула назву Батиєва, від розташованої неподалік Батиєвої гори.

У 1938 році вулиця набула назву вулиця ім. Петра Кривоноса[1], на честь залізничника-стахановця Петра Кривоноса (фактично продовжували використовувати попередню назву вулиці).

Історичну назву вулиці повернуто 1944 року[2].

Ямську вулицю увічнено Олександром Купріним у повісті «Яма».

Більшу частину старої забудови знесено у 1980-х роках. Будинок № 52 знесено 2013 року[3].

Пам'ятки історії та архітектури
  • буд. № 8 — будинок чергової для кондукторів станції Київ-Товарний, 1907 (архіт.)
  • буд. № 44 — будинок, кінець XIX — початок ХХ ст., в якому містилася кузня (іст.).
  • буд. № 54 — будинок, початок ХХ ст., в якому містився каретний цех (іст.).

Зображення
  • На першому плані — Ямська вулиця, на задньому — Миколаївський костел, бл. 1915
  • Церква християн-адвентистів Сьомого дня, буд. № 70
  • Кінцева частина Ямської вулиці
  • Ямська вулиця, 59
  • Ямська вулиця, 50

Примітки
  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992—2016), 2-ге вид. — К. : [б. в.], 2016. — С. 39, 142.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.