丰

【丰】 — китайський ієрогліф. Дуже рідко використовується на письмі в японській мові. В китайській та корейській мовах виступає як спрощений варіант ієрогліфа 豐.

丰
Юнікод	U+4E30

Значення

1. густий, буйний, рясний (про траву).
2. красивий, гарний.
3. вигляд, зовнішність.
4. сходи.

Ключ: 2 (丨 + 3); Кількість рисок: 4.
; Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 5000₀. .

Прочитання

Китайська
Мандаринська мова				Кантонська мова
чжуїнь	піньїнь	Вейд-Джайлз	кирилиця	ютпхін	Єль
ㄈㄥ	fēng (feng1)	feng1	фен (фин)	fung1	fung1

Корейська
	хангиль	стара латинка	нова латинка	Єль	кирилиця
Звук:	봉 풍	pong p'ung	bong pung	pong phwung	пон пхун
Назва:	예쁠 풍채	yeppǔl p'ungch'ae	yeppeul pungchae	yeyppul phwungchay	єппиль пхунчхе

Японська
	кана	латинка	кирилиця
Он:	ほう ふ ふう ぶ	hō fu fū bu	хō фу фу бу
Кун:	みめよい しげる	mimeyoi shigeru	мімейой сіґеру
Ім'я:	—	—	—

Див. також

• 䒠 仹 丯 豊 豐
• 媱 婲

Джерела та література

• (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. — 355 с.
• (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983. — 375 с.

Посилання

• (кит.) Словник Кансі / Чжан Юйшу, Чень Тінгуй. — Пекін: Чжунхуа шуцзі, 1958. — С. 79. — ієрогліф 8
• (яп.) Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955-1960. — ієрогліф 76
• (кор.) Велике джерело ієрогліфів / Чан Самсік; вид. оновлене і виправлене). — Сеул: Самсон, 1989. — С. 161 — ієрогліф 3
• (кит.) Великий словник китайських ієрогліфів: в 3 т. / під ред. Комітету з видання Великого словника китайських ієрогліфів. — Ченду: Сичуань, 1986-1990. — Т. 1 — С. 28 — ієрогліф 7
• (англ.) База даних Уніхань для ієрогліфу «丰» з юнікодом U+4E30
• (кор.)　«丰» // Словник ієрогліфів NAVER