12617 Анґелусілезіус
12617 Анґелусілезіус (5568 P-L, 1977 RY, 1986 XB2, 12617 Angelusilesius) — астероїд головного поясу.
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач |
К. Й. ван Гаутен, І. ван Гаутен-Ґроневельд, Т. Герельс |
| Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
| Дата відкриття | 17 жовтня 1960 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Анґелус Сілезіус |
| Тимчасові назви |
5568 P-L 1977 RY 1986 XB2 12617 Angelusilesius |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,639806031995 а. о. |
| Перигелій | 2,311798726541 а. о. |
| Афелій | 2,967813337449 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,124254320763 |
| Орбітальний період | 1566,593975968 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,229797896278 °/д |
| Середня аномалія | 146,8382129904° |
| Нахил орбіти | 8,073201454774° |
| Довгота висхідного вузла | 30,52012185809° |
| Аргумент перицентру | 321,9529471784° |
| Фізичні характеристики | |
| Стандартна зоряна величина | 13,4 |
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,371.
Примітки
- База даних малих космічних тіл JPL: 12617 Анґелусілезіус (англ.). Процитовано 2013.12.26. Останнє спостереження 2013.12.13.
Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.