2-й Куликовський провулок

2-й Куликовський провулок — один з провулків Одеси, розташований на південь історичного центру у місцевості Куликове поле. Починається від Пироговської вулиці і Куликового поля і закінчується Семінарської вулиці. Нині південну частинку провулки перетинає багатопповерхова житлова будівля.

2-й Куликовський провулок
Одеса
Найбільш значний особняк у провулку
Найбільш значний особняк у провулку
Місцевість Куликове поле
Район Приморський
Назва на честь Куликова поля
Колишні назви
радянського періоду (українською) 2-й Жовтневий провулок
радянського періоду (російською) 2-й Октябрьский переулок
Загальні відомості
Координати початку 46.478049° пн. ш. 30.740021° сх. д. / 46.478049; 30.740021
Координати 46.463762° пн. ш. 30.742456° сх. д. / 46.463762; 30.742456
Координати кінця 46.478049° пн. ш. 30.740021° сх. д. / 46.478049; 30.740021
Транспорт
Рух двобічний
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Особняк під № 4
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 2-й Куликовський провулок у Вікісховищі

Історія

У ІІ-й половині ХІХ століття на місці забудови вулиці була розташована одна велика ділянка. За планами міста 1870-х років вона належала Десмету, а на початку ХХ століття - Штапельбергу. На межі ХІХ - ХХ століть ділянка була розподілена на частини для продажу різним особам, але тривалий час у адресних книгах та картах були відсутні відомості про прокладені по ділянці провулки[1]. У 1907 році провулок вперше згадується у якості Коганівського провулка, по імені власника однієї з наново утворених ділянок Когана-Беренштейна[2] На картах 1910-х на місці колишньої ділянці Штапельберга вказується два провулки - 2-й Куліковський провулок та розташований паралельно для нього ближче до залізничного вокзалу Воказальний провулок (нині не існує). У той же час в адресних книгах також згадується 2-й Куліковский провулок з вказанням ділянок по провулку.

Провулок отримав назву по аналогії з сусіднім Куліковським провулком утвореним з саду Тіволі (нині провулок Валентина Катаєва), який у свою чергу отримав назву по розташуванню поряд з Куликовем полем.

У 1937 році провулок отримав назву 2-й Жовтневий провулок, але вже у 1950 році була знову повернена попередня назва[3].

З 1960-х років навколишня місцевість набуває змін. З півдня вихід до Семінарської вулиці у 1960-х - 1970-х роках зачиняє п'ятиповерховий житловий будинок, по західному боку провулку у межах 1960-х - 1980-х було споруджено триповерховий та дев'ятиповерховий житлові будинки.

Історичні будівлі
  • № 2а - будівля невідомого призначення, що існувала вже у 1930-х роках[4]
  • № 2 - Особняк. Виявлена пам'ятка архітектури[5].
  • № 6 - Особняк, поч. ХХ ст.
  • № 7 - Особняк, поч. ХХ ст.

Примітки
  1. Фельдберг В. К. Вся Одесса [адресная и справочная книга]. — Одесса: Типография Акционерного Южно-Русского об-ва печатного дела, 1899
  2. Лисянский Л. А. Вся Одесса, 1908 [адресная и справочная книга]. — Одесса, 1908. Стовп. 103
  3. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 185—186
  4. Знімок Luftwaffe 1944 р.
  5. Перелік пам'яток культурної спадщини, розташованих на території м. Одеси (станом на вересень 2009 р.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.