Coendou mexicanus
Coendou mexicanus — вид гризунів родини голкошерстові (Erethizontidae).
| Coendou mexicanus | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Голкошерстові (Erethizontidae) |
| Рід: | Coendou |
| Вид: | C. mexicanus |
| Біноміальна назва | |
| Coendou mexicanus | |
| Синоніми | |
|
Sphiggurus mexicanus | |
Поширення
Вид може знаходитись від низин до висоти 3200 м над рівнем моря у різноманітних місцях проживання (в тому числі порушених людиною або вторинних лісах), але у вологих вічнозелених лісах рідкісний. Зустрічається в наступних країнах: Беліз, Коста-Рика, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама.
Зовнішня морфологія
Довжина голови й тіла: 320—457 мм, хвоста: 200—358 мм, вага: 1,4—2,6 кг. Має чорне тіло, яке контрастує з блідим забарвленням голови. Довге чорне хутро приховує жовтуваті колючки скрізь, крім голови. Колючки жовтуваті з чорними кінчиками. Ніс великий рожево-бузковий, бульбоподібний. Очі швидше малі. Блиск очей яскравий червонуватий. Хвіст чіпкий, товстий і вкритий голками в основі, але швидко звужується.
Поведінка
Вид нічний і найбільша активність властива йому в темні ночі. Цей дикобраз веде деревний спосіб життя; спускається на землю, щоб перетнути дороги і просіки. Його чіпкий хвіст зазвичай обмотаний навколо гілок. У високогірних місцевостях іноді влаштовує гнізда у бамбукових гущавинах. Зазвичай самітницький і мовчазний, лише під час шлюбного сезону подає гучне виття і крики. Протягом дня спить у порожнинах дерев або прикритих листям гілках. Харчується насінням, плодами, бруньками, і молодим листям, особливо рослини родів Inga, Cecropia, Ficus і Brosimum. Самки як правило народжують одне дитинча.
Загрози та охорона
У деяких районах на нього полюють і він часто помирає під колесами автомобілів. Проживає на кількох природоохоронних територіях.
Джерела
- вебсайт МСОП
- Fiona Reid A field guide to the mammals of Central America & Southeast Mexico, 2009, pp. 244, 245