HD133029

HD133029 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 476,8 світлових років від Сонця.[2]

HD133029
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 15г  0х 38,72с
Схилення +47° 16′ 38,8″
Видима величина (V) 6,35[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B -0,25
яскравість B 6,224±0,003[2]
показник кольору B−V -0,099±0,004[2]
яскравість V 6,338±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,09
індекс m1 0,21
індекс c1 0,78
індекс Hβ 2,80[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,310[2]
Мінімальна яскравість 6,340[2]
Період фотометричної
змінності зорі		 2,89[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -8,22± 0,57[2] мас/рік

за схиленням: 15,49± 0,52[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,84 ± 0,56[2] мас
Відстань 476,84 світлових років
146,20 парсек
Подробиці
Маса M☉
Обертання Vsin(i)=39[3]км/сек
Інші позначення
HD 133029,

HIP 73454, HR 5597, BD+47 2192,

GSC 3481-1099
Посилання
SIMBADдані для HD133029

Подвійна зоря

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

Зоря HD133029 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 39км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,89 доби в межах від Hmin= 6,34 до Hmax= 6,31.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD133029 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 3260,0± 694,8 Гаус.[4]

Див. також

Джерела
  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.