HD5737

HD5737 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B6, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,3.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Скульптора й розташована на відстані близько 672,5 світлових років від Сонця.[2] HD5737 віддаляється від нас з радіальною швидкістю близько 10,2[3] км/с.

HD5737
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Скульптор
Пряме піднесення 0г 58х 36,36с
Схилення -29° 21′ 26,8″
Видима величина (V) 4,30[1]
Характеристики
Спектральний клас B6
показник кольору U−B -0,55
яскравість B 4,123±0,003[2]
показник кольору B−V -0,154±0,007[2]
яскравість V 4,283±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,10
індекс c1 0,48
індекс Hβ 2,66[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,260[2]
Мінімальна яскравість 4,270[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +10,2[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 22,44± 1,04[2] мас/рік

за схиленням: 6,30± 0,65[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,85 ± 0,84[2] мас
Відстань 672,49 світлових років
206,19 парсек
Подробиці
Маса M☉
Ефективна температура 17379[4]  K
lg g 3.6[4]
Металічність [Fe/H] 0.9[4]
Обертання Vsin(i)=20[5]км/сек
Інші позначення
*al Scl, HD 5737, HIP 4577, HR 280, CD-30 297
Посилання
SIMBADдані для HD5737

Фізичні характеристики

Зоря HD5737 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 20км/сек.[5] Ця зоря є відносно гарячим об'єктом з ефективною температурою близько 17000[4] К. Приймаючи до уваги значення логарифма гравітаційного прискорення на поверхні зорі lg(g)=3.6[4], вона належить до гарячих гігантів.

Пекулярний хімічний вміст

HD5737 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.

Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 324,0± 142,3 Гаус.[6]

Див. також

Джерела
  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Wiellen R., Schwan H., Dettbarn C., Lenhardt H., Jahreiss H., Jahrling R. Sixth catalogue of fundamental stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions. 1999, Veroeff. Astron. Rechen-Inst. Heidelberg, 35, 1
  4. Schmitt A. The weak-helium-line star alpha Sculptoris. I. The line-spectrum. 1973, Astron. Astrophys., Suppl. Ser., 9, 427-436
  5. Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
  6. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631

Інтернет-ресурси


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.