Junkers EF 128
Junkers EF 128 — німецький реактивний літак завершального етапу Другої світової війни.
| Junkers EF 128 | |
|---|---|
 | |
Junkers Ju 128. Модель Льотні та технічні характеристики зазначено для Ju 390 | |
| Призначення: |
Винищувач |
| На озброєнні у: |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх |
| Розробник: | Junkers |
| Виробник: | Junkers Flugzeug- und Motorenwerke |
| Всього збудовано: | 1 |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 990 км/год |
| Дальність польоту: | 13,750 км |
| Швидкопідйомність: | 22,9 м/с |
| Довжина: | 7,05 м |
| Висота: | 2,65 м |
| Розмах крила: | 8,9 м |
| Площа крила: | 17,6 м² |
| Шасі: | прибираються |
| Споряджений: | 4077 кг |
| Двигуни: | 1×Heinkel-Hirth HeS 011 |
| Тяга (потужність): | 13 кН |
| Гарматне озброєння: | 4×MK 108 |
Історія
На замовлення міністерство авіації, Верховного командування Люфтваффе авіакомпанії почали розробляти реактивні винищувачі з швидкістю до 1000 км/год. Поряд з Messerschmitt P.1110, Focke-Wulf Ta 183, Heinkel P. 1078, Blohm & Voss P 212 був розроблений Junkers EF 128, який виграв конкурс.
Одномісний денний винищувач з реактивним двигуном Heinkel HeS 011[1], 4×30-мм швидкострільними гарматами MK 108 розвивав швидкість до 1000 км/год на висоті 7000 м. На відміну від решти прототипів Junkers запропонував ще варіант двомісного всепогодного винищувача з радаром у носовій частині. У герметичній кабіні пілот і оператор радара сиділи один за одним на сидіннях з пристроєм катапультування.
Конструкція літака являла собою високоплан яйцеподібної у перерізі форми з стріловидним крилом без хвостових органів управління. Рулі напрямку знаходились на задніх кромках крил. Реактивний мотор розміщувався у задній частині фюзеляжу з повітрязабірниками під крилами.
Початок виробництва планувався на середину 1945 року.
Посилання
Примітки
- Heinkel HeS 011