Lepidothamnus intermedius

Lepidothamnus intermedius — вид хвойних рослин родини подокарпових.

Lepidothamnus intermedius
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Lepidothamnus
Вид:
L. intermedius
Біноміальна назва
Lepidothamnus intermedius
(T. Kirk) C.J. Quinn 1982

Епітет виду вказує на серединний характер у порівнянні з іншими видами Lepidothamnus.

Опис

Червонувато-жовте дерево вельми смолисте і дуже горюче, але дуже міцне і довговічне. Невелике, прямо дерево до 15 м заввишки і 60 см діаметром з розлогими гілками. Кора коричнево-сіра, лущиться на невеликі пластинки, під якими нова кора червоно-коричнева. Листя на неповнолітніх рослинах довжиною 9–15 мм, гострі. На повнолітніх стає все коротшим і більш лускоподібним. На дорослих рослинах листки 1,5–3 мм довжиною, ромбоподібні, тупі, шкірясті. Пилкові шишки рясні, поодинокі, верхівкові, 5–6 мм довжиною, ≈ 2 мм в ширину; тупі. Насіння 3–5 мм довжиною, від вузьких до широка-довгастих, чорне, тупе чи з крихітним кінчиком. Жіночі шишки з'являється в листопаді серед листя на кінчиках гілочок, дозрівають протягом наступних 16–18 місяців. Чоловічі шишки дозрівають до кінця листопада і запилюються на початку грудня.

Поширення, екологія

Країни поширення: Нова Зеландія (Пн., Пд. о-ви.) Порівняно поширене дерево рівнинних лісів. Локально панує в заболочених лісах. Також знайдене на заболочених ділянках в чагарників або пасовищах.

Використання

Історично використовувався для залізничних шпал, човнів і для телеграфних стовпів.

Загрози та охорона

Ніяких конкретних нинішніх загроз не було визначено, хоча вид вирубувався в минулому. Цей вид має великі субпопуляції в кількох ПОТ.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.