M18 Hellcat

76-мм самохідна гармата M18 «Хеллкет» (англ. 76 mm Gun Motor Carriage M18, Hellcat) — американська легка протитанкова самохідна артилерійська установка США часів Другої світової війни. На відміну від більшості САУ того часу, створена на спеціальному шасі, а не на базі танка. За час серійного виробництва з липня 1943 по жовтень 1944 року було випущено 2507 екземплярів.

М18 Hellcat

M18 Hellcat на польових випробуваннях
Тип Винищувач танків
Схема: Відділення керування попереду, моторне позаду
Історія використання
На озброєнні 1944–1957
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Виробник США
Характеристики
Вага 17,7
Довжина 5283
Довжина ствола 52
Ширина 2870
Висота 2565
Обслуга 5
Калібр 76-мм нарізна М1А1
Підвищення —10…+20
Броня сталева, гомогенна
Лоб: 13/24-68°
Борт: 13/23°
Корма: 13/35°
Дах: 8
Днище: 5
Башта: лоб: 25/23°, борт: 13/20°, корма: 13/9°, дах: Відкрита рубка
Головне
озброєння
 гармата
боєкомплект: 45
Другорядне
озброєння
 1 × 12,7-мм M2HB
Двигун радіальний, 9-циліндровий, повітряного охолодження
400
Питома потужність 20,5
Підвіска індивідуальна, торсіонна
тиск на ґрунт: 0,88
Дорожній просвіт 363
Паливо бензин
Швидкість шосе: 72
Прохідність підйом: 35°
стінка: 0,9
рів: 1,8
брід: 1,2
M18 Hellcat у Вікісховищі

Розробка американської компанії Buick, M18 «Хеллкет» була найшвидшою броньованою машиною союзників, іноді швидкість досягала 100 км/год. Улюбленою тактикою застосування даної артилерійської протитанкової системи був принцип «вдарив й тікай». У Другій світовій війні M18 активно використовувалася військами США в 1944—1945 роках в боях в Італії і Північно-Західній Європі. Після закінчення війни ця САУ незабаром була знята з озброєння в США, проте продавалася згодом в інші країни, в деяких з яких вона, за станом на 2007 рік, все ще залишалася на озброєнні.

Історія створення

Розробка винищувача танків M18 Hellcat почалася в 1942 році, під позначенням Т70. Перші зразки були готові в 1943.

САУ M18 Hellcat стала найшвидшою броньованою машиною цього класу часів Другої світової війни. Вона була помітно компактнішою, ніж М10, важила значно менше, мала вищу швидкість і була озброєна потужнішою гарматою.

Основним озброєнням M18 Hellcat була 76,2-мм гармата М1А1 або М1А2 з дуловим гальмом. Озброєння встановлювалося у башті (башта могла обертатись, що було нехарактерним для радянських та німецьких бронемашин цього класу) з відкритим дахом. Бронювання доходило максимум до 12,7 мм. Верх башти прикривався тільки тентом від негоди. Як додаткове озброєння монтувався 12,7-мм кулемет.

До 1945 року майже всі M18 Hellcat застосовувалися як штурмові машини.

За період з липня 1943 по жовтень 1944 року всього було побудовано 2507 САУ М18 Хеллкет. Деяка кількість цих машин була роззброєна. Вони використовувалися як тягачі, і отримали позначення М39. Крім того, на базі М18 був створений вогнеметний танк Т65, у якого була змінена верхня частина корпусу.

Країни-оператори

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.