Microtus gerbii
Microtus (Terricola) gerbii (норик піренейський[1]) — вид гризунів родини хом'якові (Cricetidae).
| Microtus gerbii | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Полівка (Microtus) |
| Підрід: | Норик (Terricola) |
| Вид: | M. gerbii |
| Біноміальна назва | |
| Microtus gerbii (Gerbe, 1879) | |
| Синоніми | |
|
Microtus pyrenaicus (de Sélys Longchamps, 1847) | |
Поширений у Піренеях на півночі Іспанії, у західній і центральній Франції[2].
Опис
Хутро жовтувато-коричневого або червонувато-коричневого забарвлення на спині, і сіро-коричневе черево. Хвіст є двобарвним, темніший вгорі, ніж внизу. Розмір тіла — від 9,4 до 10,5 см, а хвоста — 2,7 до 3,4 см. Вага — 18–24 г.
Спосіб життя
Цей вид населяє узлісся і галявини гірських лісів, де ховається серед рослинності або каміння. Висотний діапазон проживання: 0–2000 метрів. Проживає на деяких природоохоронних територіях. Принаймні в деяких частинах ареалу він поширений локально, досягаючи щільності до 100 особин на гектар; Найбільша щільність — у західній Франції. Це нірний вид, хоча в гірських районах він заривається менше[2].
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Cassola, F. (2016). Microtus gerbei. The IUCN. Процитовано 10.01.2022. (англ.)
Посилання
- Amori, G. 2000. Microtus gerbei. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 19 July 2007.
- Musser, G. G. and M. D. Carleton. 2005. Superfamily Muroidea. pp. 894-1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.
- Vigo, Marta: Guia dels mamífers terrestres de Catalunya. Enciclopèdia Catalana, col·lecció Pòrtic Natura, núm. 18. Barcelona, maig del 2002. ISBN 84-7306-680-4, planes 164–165.
