Nibbio

«Ніббіо» (італ. Nibbio) — лідер ескадрених міноносців ВМС Італії першої половини XX століття типу «Аквіла».

«Ніббіо»
Nibbio
Ескадрений міноносець «Марасешті»
Служба
Тип/клас Лідер ескадрених міноносців типу «Аквіла»
Держава прапора Королівство Італія
{ Румунія
 СРСР
Належність Королівські ВМС Італії
ВМС Румунії
ВМФ СРСР
Закладено 15 липня 1914 року
Спущено на воду 30 січня 1918 року
Введено в експлуатацію 15 березня 1918 року
Виведений зі складу флоту 1963 рік
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 750 тонн (стандартна)
1 820 тонн (повна)
Довжина 94,7 м
Ширина 9,5 м
Осадка 3,6 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни «Tosi»
5 × парових котлів «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 34,2 вузлм
Автономність плавання 1 700 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 145
Озброєння
Артилерія 3 × 152/40-мм гармати «QF 6 in/40»
4 x 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 4 ( 2 x 2) × 450-мм торпедні апарати
24-44 міни

Історія створення

Корабель був замовлений Румунією у 1913 році[1] і отримав назву «Vârtej». Закладений 15 липня 1914 року на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі.

Зі вступом Італії у Першу світову війну недобудований корабель був реквізований ВМС Італії і перейменований на «Ніббіо». Спущений на воду 30 січня 1918 року, вступив у стрій 15 березня 1918 року.

Історія служби

У складі ВМС Італії
Есмінці «Ніббіо» та «Аквіла»

У складі ВМС Італії корабель класифікувався як «легкий крейсер-розвідник» (італ. Esploratore leggero). Корабель в основному діяв в Адріатиці, здійснюючи протичовнове патрулювання та обстріли ворожого узбережжя.

5 вересня 1918 року есмінці «Ніббіо», «Спарвіеро» та «Аквіла» супроводжували міноносці «8 PN» і «12 PN», які мали атакувати австро-угорські судна поблизу Дураццо[2].

2 жовтня «Ніббіо», «Аквіла», «Спарвіеро» разом з іншими кораблями патрулювали поблизу Дураццо на випадок контратаки ворожого флоту та обстрілу міста, де перебували італійські та британські війська[2].

4 листопада «Ніббіо» доставив загін морських піхотинців на острів Корчула, які окупували його[3]. Наступного дня він доставив загони, які окупували Шибеник[3].

У складі ВМС Румунії

Після закінчення війни «Ніббіо» (разом з однотипним «Спарвіеро») був переданий Румунії, де отримав назви «Марасешті» (рум. Mărășești)[4]..

Корабель був модернізований, на ньому було замінене озброєння: були встановлені 4 x 120/45-мм гармати, 2 x da 76/40 гармати та два 6,5-мм кулемети.

Під час Другої світової війни «Марасешті» займався супроводом конвоїв між Босфором та Кримом. 7 вересня 1942 року корабель був атакований радянським підводним човном Щ-207, 7 липня 1943 року - підводним човном Щ-201[5].

У 1944 році корабель був модернізований, на ньому були встановлені чотири 37-мм і дві 20-мм зенітні гармати.

У складі ВМФ СРСР

29 серпня 1944 року, після зайняття Констанци радянськими військами «Марасешті» був захоплений і включений до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР під назвою «Легкий».

Після закінчення війни, 12 жовтня 1945 року, корабель був повернутий ВМС Румунії (яка потрапила у сферу впливу СРСР), де отримав назву «D 11».

У 1963 році корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

Посилання

Література
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

Примітки
  1. Pier Paolo Ramoino, Gli esploratori italiani 1919-1938 su Storia Militare n. 204 – settembre 2010.
  2. Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 191-197-222-253-255.
  3. Renato Battista La Racine, In Adriatico subito dopo la vittoria su Storia Militare n. 210 – marzo 2011.
  4. MĂRĂȘTI (VIFOR) destroyers (1917-1918/1920) (англ.). Процитовано 14 giugno 2019.
  5. Soviet Submarine Victories - Part 2, Black sea - Soviet-Empire.com U.S.S.R
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.