Rubia peregrina
Rubia peregrina L. – вид рослин родини маренові (Rubiaceae).
| Rubia peregrina | |
|---|---|
![]() | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Маренові (Rubiaceae) |
| Рід: | Марена (рослина) (Rubia) |
| Вид: | R. peregrina |
| Біноміальна назва | |
| Rubia peregrina | |
Етимологія: лат. peragrare — «подорожувати» і стосується здатності цієї рослини легко поширюватися в своєму середовищі проживання.
Морфологічна характеристика
Стебло деревне, безволосе, квадратне, витке, досягає в середньому 50–250 см у довжину. Вічнозелені листки від яскраво-зеленого до світло-зеленого кольору, сидячі, глянцеві, шкірясті, овально-ланцетні, із зубчиками на полях, розташовані зазвичай по п'ять або більше з одного вузла. Квітки згруповані в суцвіття, схожі на волоті. Невеликі квітки, близько 5–7 мм в діаметрі, розташовані на довгих ніжках і мають п'ять блідо-зелено-жовтуватих пелюсток. Період цвітіння триває з квітня по червень. Гермафродитні квіти запилюються комахами. Плоди м'ясисті ягоди, чорні при дозріванні, близько 5 мм в діаметрі, широко споживаються птахами.
Поширення
Населяє Середземномор'я, Макаронезію і Британські острови. Країни поширення: Алжир, Албанія, Велика Британія, Франція, Греція, Ірландія, Іспанія [вкл. Канарські острови], Італія, Словенія, Хорватія, Лівія, Португалія [вкл. Азорські острови, Мадейра], Гібралтар, Марокко, Мальта, Туніс, Туреччина. Зростає в заростях чагарників, у живоплотах, вздовж доріг, стін і стежок. Віддає перевагу сухим ґрунтам, на висоті 0–1000 м над рівнем моря.


.JPG.webp)
