Sidi-Ferruch (Q181)
«Сіді-Ферух» (Q181) (фр. Sidi-Ferruch (Q181) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
| «Сіді-Ферух» | ||
|---|---|---|
| Sidi-Ferruch (Q181) | ||
 | ||
| Схема підводного човна типу «Редутабль» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | підводний човен типу «Редутабль» | |
| Держава прапора |  Франція | |
| Належність |  Військово-морські сили Франції | |
| На честь | містечка Сіді-Ферух, де сталася висадка французького морського десанту під час вторгнення до Алжиру в 1830 році | |
| Корабельня | Arsenal de Cherbourg, Шербур | |
| Закладено | 30 січня 1932 | |
| Спущено на воду | 9 липня 1937 | |
| Введено в експлуатацію | 1 січня 1939 | |
| На службі | 1939–1942 | |
| Загибель | 11 листопада (існує версія що 13 листопада) 1942 року затоплений поблизу марокканського узбережжя союзною авіацією при проведенні операції «Смолоскип» | |
| Статус | зниклий безвісти | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Операція «Смолоскип» | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1572 тонни (надводна) 2092 тонни (підводна) | |
| Довжина | 92,30 м | |
| Ширина | 8,1 м | |
| Висота | 4,40 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 2 × електродвигуни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 3000 к.с. (дизелі) 2 × 1200 к. с. (електродвигуни) | |
| Швидкість | 17,5 вузлів (32,4 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна) | |
| Дальність плавання | 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна) 10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна) 90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна) | |
| Екіпаж | 71 офіцер та матрос | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 100-мм гармата | |
| Торпедно-мінне озброєння | 9 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм торпедних апарати 13 торпед | |
| Зенітне озброєння | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 | |
.jpg.webp)
Підводний човен «Сіді-Ферух» був закладений 30 січня 1932 року на верфі компанії Arsenal de Cherbourg у Шербурі. 9 липня 1937 року він був спущений на воду. 1 січня 1939 року корабель увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби
До початку Другої світової війни «Сіді-Ферух» разом з однотипними французькими підводними човнами «Агоста», «Уессан» і «Бевез'е» перебував у складі 8-ї дивізії підводних човнів, що базувалися в Бресті.
28 жовтня 1940 року човен разом з «Касабіанка», «Сфакс» і «Бевез'е» був переведений у 2-гу дивізію підводних човнів, що базувалася в Касабланці у Французькому Марокко. У листопаді 1940 року човен разом із підводними човнами «Сфакс», «Медузе», «Антіоп», «Амфітріт», «Амазон», «Сібил» та «Орфі» дислокувався в Касабланці.
13 листопада 1942 року, вже після підписання угоди про припинення вогню, «Сіді-Ферух» був атакований американським бомбардувальником «Евенджер» з ескортного авіаносця «Суоні» та зник безвісти разом з усім екіпажем, ймовірно затоплений унаслідок авіаційного удару.
Див. також
- Л-17 «Єжовець»
- USS Aspro (SS-309)
- U-181
- HNoMS A-2
- HMS Triton (N15)
- I-19
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- FR Sidi Ferruch. на uboat.net. (англ.)
- Sidi Ferruch (Q-181 Sidi-Ferruch) (+1942)(фр.)
- SUBMARINES REDOUTABLE 1st class submarines (1931—1939)
Література
- Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. ISBN 978-2915379075(фр.)
- François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0
- Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6.(фр.)