U-225
U-225 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 15 липня 1941 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 28 травня 1942 року, а 11 липня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Вольфганг Ляймкюлер.
| U-225 | ||
|---|---|---|
![]() | ||
| U-278, подібний до U-225 | ||
| Під прапором | ||
| Спуск на воду | 28 травня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 11 липня 1942 року | |
| Сучасний статус | 22 лютого 1943 року затоплений у Північній Атлантиці південно-східніше мису Фарвель глибинними бомбами британського корвета «Діантус» | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | Торпедний ДПЧ | |
| Позначення проєкту | типу VIIC | |
| Розробник проєкту | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль | |
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавания | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 46 осіб | |
| Вартість | 4 439 000 ℛℳ | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Водотоннажність підводна | 871 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB | |
| ППО | 2 × 20-мм зенітних гармати FlaK 30 Flakvierling | |

Історія служби
U-225 належав до німецьких підводних човнів типу VII C, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії, де проходив навчання до 1 січня 1943 року. Після завершення тренувань перейшов до 1-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З грудня 1942 до лютого 1943 року здійснив 2 бойових походи, в яких потопив одне транспортне судно (5 273 GRT) та пошкодив ще чотири інших (24 672 GRT)[2].
22 лютого 1943 року під час другого бойового походу U-225 був виявлений у центрі Північній Атлантиці південно-східніше мису Фарвель британським корветом типу «Флавер» «Діантус». Атакою глибинними бомбами корабель завдав невиправних пошкоджень німецькому ПЧ, який затонув, забравши життя усіх 46 членів екіпажу.
Перелік затоплених U-225 суден у бойових походах
| № | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (5.12.1942—8.01.1943, 35 діб; Кіль—Брест) | ||||||||||
| 1 | 27 грудня 1942 | Scottish Heather[3] | танкер | 7 087 | баласт та 750 тонн палива для суден конвою | Конвой ON 154 | пошкоджений 46°15′ пн. ш. 26°20′ зх. д. |
54 (усі вціліли) | ||
| 2 | 28 грудня 1942 | Melmore Head[4] | суховантажне судно | 5 273 | баласт | Конвой ON 154 | потоплено 43°27′ пн. ш. 27°15′ зх. д. |
49 (14 загиблих та 35 вціліли) | ||
| 3 | 28 грудня 1942 | Ville de Rouen[5] | суховантажне судно | 5 598 | 5500 тонн генеральних вантажів | Конвой ON 154 | пошкоджено 43°25′ пн. ш. 27°15′ зх. д. |
71 (усі вціліли) | добитий торпедною атакою U-662 | |
| 4 | 28 грудня 1942 | President Francqui[6] | танкер | 4 919 | баласт | Конвой ON 154 | пошкоджений 46°15′ пн. ш. 26°20′ зх. д. |
57 (5 загинули та 52 вціліли) | пізніше добитий U-336 | |
| 5 | 28 грудня 1942 | Empire Shackleton[7] | КАТ судно | 7 068 | 2000 тонн генеральних вантажів; 1000 тонн боєприпасів та літак | Конвой ON 154 | пошкоджено 43°20′ пн. ш. 27°18′ зх. д. |
62 (усі вціліли) | пізніше вдруге пошкоджений U-123 та добитий U-435 | |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- U-225. uboat.net.(англ.)
- Ships hit by U-225
- Scottish Heather
- Melmore Head
- Ville de Rouen
- President Francqui
- Empire Shackleton
Джерела
- U-225. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
