USS Groton (SSN-694)
«Гротон» (англ. USS Groton (SSN-694)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 7-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став третім кораблем ВМС США, який отримав назву на честь міста Гротон, штат Коннектикут, яке є центром виробництва підводних човнів компанії Electric Boat Corporation, підрозділу корпорації General Dynamics. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.
| «Гротон» | ||
|---|---|---|
| USS Groton (SSN-694) | ||
 | ||
| Спуск на воду | 9 жовтня 1976 року | |
| Виведений зі складу флоту | 7 листопада 1997 року | |
| Сучасний статус | В утилізації | |
| Основні характеристики | ||
| Позначення проєкту | «Лос-Анджелес» | |
| Головний конструктор | General Dynamics Corporation | |
| Класифікація НАТО | Los Angeles I | |
| Швидкість (надводна) | 15 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 32 вузла | |
| Робоча глибина занурення | до 290 метрів | |
| Екіпаж | 110 (12 офіцерів) | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 5780 тонн | |
| Водотоннажність підводна | 6143 тонни | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 110,3 метра | |
| Ширина корпусу найб. | 10 метрів | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 9,4 метра | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 × 21 (533 мм) торпедні апарати | |
Атомний підводний човен USS Groton (SSN-694) був побудований на верфі компанії General Dynamics Electric Boat в місті Гротон, штат Коннектикут, відповідно до контракту від 31 січня 1971 року. Церемонія закладання кіля відбулася 3 серпня 1973 року. Спуск на воду відбувся 9 жовтня 1976 року. Хрещеною матір'ю стала Енн Френсіс Річардсон, дружина міністра торгівлі Елліота Річардсона. Зданий в експлуатацію 8 липня 1978 року.[1]
Підводний човен відправився у своє перше розгортання у березні 1980 року до Індійського океану. Повернувся назад до рідного порту Гротон, штат Коннектикут, через Панамський канал, таким чином човен завершив навколосвітню подорож в жовтні 1980 року.
У 1997 році, лише після 19 років служби, підводний човен був виведений з експлуатації.[2] Це заощадило ВМС США витрати на відновлення реакторного палива, а також заощадило експлуатаційні витрати. Скорочення флоту, яке йшло паралельно із виведенням з експлуатації старих суден, було спричинене геополітичними змінами, а саме закінченням холодної війни.
Примітки
Література
- Norman Polmar: Cold War Submarines, The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. K. J. More. Potomac Books, Inc, 2003. ISBN 1-57488-530-8.
- Norman Friedman, James L. Christley: U.S. Submarines Since 1945: An Illustrated Design History. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-260-9.
- Norman Friedman: The Naval Institute guide to world naval weapons systems, 1997—1998. Annapolis, Maryland: US Naval Institute, 1997. ISBN 1-55750-268-4.