Єреванський метрополітен

Єреванський метрополітен — це система метрополітену у столиці Вірменії, місті Єреван, відкрита 7 березня 1981 року. Будівництво розпочалось у 1970-х роках, коли планувалося побудувати у Єревані метротрам. Потім плани змінились і був побудований метрополітен. Як і більшість метрополітенів Закавказзя, цей метрополітен має станції у стилі радянського конструктивізму.

Єреванський метрополітен
вірм. Կարեն Դեմիրճյանի անվան Երևանի Մետրոպոլիտեն
Опис
Країна  Вірменія
Місто Єреван
Дата відкриття 7 березня 1981
Річний пасажиропотік 15 400 000 ± 50 000[1][1] і 20 200 000[2]
Сайт Офіційний сайт
Власник Уряд Вірменії
Працівники 1129 осіб (2005)
Маршрутна мережа
Кількість ліній 1
Кількість станцій 10
Довжина мережі 12,1 км
Ширина колії 1524 mm track gauged
Електрифікація Q109180296?
Схема маршрутів

 Єреванський метрополітен у Вікісховищі
Єреванський метрополітен
Легенда
 Назарбекян
 Ачапняк
 Барекамуцюн
 Маршал Баграмян
 Єрітасардакан
 Анрапетуцян Храпарак
 Зоравар Андранік
 Сасунци Давід
 Горцаранаїн
 Шенгавіт
Гарегін Нжде Храпарак
 Чарбах
 Депо Чарбах

Історія

Якщо уважно придивитись до історії відкриття метрополітенів у Радянському союзі, то можна помітити, що завжди спочатку планували побудувати метрополітен. Потім, зменшували свої мрії і вже проектували і відкривали метротрамвай. Але з Єреванським метрополітеном вийшло навпаки.

Хронологія розвитку лінії
  • 7 березня 1981 — відкрилася початкова ділянка «Барекамюцюн»—«Сасунци Давід», з 4 станцій та 7,6 км (2 станції відкрилися пізніше на діючій ділянці).
  • 26 грудня 1981 — на діючій ділянці відкрилася станція «Анрапетуцян Храпарак».
  • 11 липня 1983 — відкрилася станція «Горцаранаїн».
  • 26 грудня 1985 — відкрилася станція «Шенгавіт».
  • 4 січня 1987 — відкрилася станція «Гарегін Нжде Храпарак».
  • 2 грудня 1989 — на діючій ділянці відкрилася станція «Зоравар Андранік».
  • 26 грудня 1996 — відкрилася наземна станція «Чарбах».

Станції головної лінії

Платформи станцій побудовані під прийом п'ятивагонних потягів, але через низький пасажиропотік використовуються двовагонні потяги. На ділянці «Шенгавіт»—«Чарбах» використовується спеціально переобладнаний вагон в якому з двох сторін зроблена кабіна машиніста, це дає змогу використовувати одновагоний потяг.[3]

Назва станції (переклад українською) Примітки
Барекамюцюн («Дружба»)
Маршал Баграмян колишня «Сараланджи»
Єрітасардакан («Молодіжна»)
Анрапетуцян Храпарак («Площа Республіки») колишня «Площа Леніна»
Зоравар Андранік («Воєвода Андранік») колишня «Жовтнева»
Сасунці Давід («Давід Сасунський»)
Шенгавіт
Чарбах
Гарегін Нжде Храпарк («Площа Гарегіна Нжде») колишня «Площа Спандаряна»

Фотографії
  • Всередині вагона
  • Вихід зі станції Гарегін Нжде
  • Станція Єрітасардакан

Мапа


Див. також

Посилання


Примітки
  1. http://asmetro.ru/upload/docs/2016.pdf
  2. http://www.asmetro.ru/upload/docs/2019.pdf
  3. http://www.mirmetro.net/node/2605 В єреванському метро почалося використання одновагоного потяга
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.