Адміністративний устрій Одеської області

Адміністративно-територіальний поділ Одеської області

Карта Одеської області

Одеська область має площу 33 310 км², населення станом на 1 січня 2021 року становило 2 368 107 мешканців[1]. Складається з 91 територіальної громади, які входять до складу 7 районів. Область було утворено у складі УРСР 27 лютого 1932 року.

Адміністративний центр — м. Одеса.

Загальні відомості

Одеса

Одеський район

Березівський
район

Білгород-
Дністровський
район

Болградський
район

Ізмаїльський
район

Подільський
район

Роздільнянський
район

Райони Одеської області

У рамках реформи децентралізації у 2020 році змінився адміністративно-територіальний поділ області. Так замість 490 сільських, селищних і міських рад у травні-червні визначили 91 територіальну громаду[2], а 17 липня замість 26 ліквідованих районів — 7 нових районів.[3]

Число адміністративно-територіальних одиниць станом на 1 січня 2021 року:

• районів — 7
• міст — 19
• районів у містах — 4
• селищ міського типу — 33
• селищ — 23
• населених пунктів — 1174 (міських — 52, сільських — 1122)

громади:

• міські — 19
• селищні — 25
• сільські — 47

ради:

• районні — 7
• міські ради територіальних громад — 19
• селищні ради територіальних громад — 25
• сільські ради територіальних громад — 47

Райони області

№	Назва району	Площа району, км²	Населення, осіб	Щільність населення, осіб/км²	Населені пункти					Територіальні громади				Адм. устрій
					міста	смт	села	с-ща	Всього	К-ть громад	міські	селищні	сільські
1	Березівський район	5551,6	109402	19,71	1	6	219	0	226	16	1	4	11	Адм. устрій
2	Білгород-Дністровський район	5220,6	201396	38,57	2	3	127	2	134	16	2	2	12	Адм. устрій
3	Болградський район	4559,4	148978	32,67	2	4	92	1	99	10	2	2	6	Адм. устрій
4	Ізмаїльський район	3434,4	215113	62,63	4	1	45	2	52	6	4	1	1	Адм. устрій
5	Одеський район	3922,8	1375838	376,36	5	9	130	11	155	22	5	6	11	Адм. устрій
6	Подільський район	7063,6	229863	32,54	4	5	285	5	299	12	4	5	3	Адм. устрій
7	Роздільнянський район	3564,4	104163	29,22	1	5	201	2	209	9	1	5	3	Адм. устрій

Склад області до реформи

Станом на 1 січня 2012 р. площа області становила 33 310 км², населення складало 2388,3 тис. мешканців. Одеська область складалась з 26 районів, на її території знаходилось 7 міст обласного (у тому числі 1 місто з районним поділом; а також — з 2016 р. — додатково Балта та Біляївка) та 12 міст районного значення, 33 смт. До складу області входило 1177 (в тому числі 1125 сільських) населених пунктів.

Перелік районів та міст Одещини 

Герб	Назва (район, місто)	Площа (км²)	Населення (осіб)	Щільність (осіб/км²)	Міста *	смт	Села	Селища	Сільради	Розташування	докладніше
	Ананьївський	1,104	28 134	25.4	1	0	31	0	14		адм.-тер. устрій
	Арцизький	1,379	46 346	33.6	1	0	25	1	17		адм.-тер. устрій
	Балтський	1,317	43 158	32.7	1	0	41	0	24		адм.-тер. устрій
	Березівський	1,637	34 029	20.7	1	1	63	0	18 (1)		адм.-тер. устрій
	Білгород-Дністровський (місто)	31	50 296	1885	1 *	2	0		(2)		міська рада
	Білгород-Дністровський	1,852	60 388	32.6	0	0	55	2	27		адм.-тер. устрій
	Біляївський	1,496	93 322	62.3	1	1	42	6	20 (1)		адм.-тер. устрій
	Болградський	1,364	69 658	51	1	0	21	0	18		адм.-тер. устрій
	Великомихайлівський	1,436	31 037	21.6	0	2	79	1	22 (2)		адм.-тер. устрій
	Захарівський	956	20 178	21.1	0	2	51	0	11 (2)		адм.-тер. устрій
	Іванівський	1,162	26 894	23,1	0	3	43	0	10 (3)		адм.-тер. устрій
	Ізмаїльський	1,254	52 074	41.5	0	1	22	0	18 (1)		адм.-тер. устрій
	Ізмаїл	53	73 336	1404	1 *	0	0		0		міська рада
	Кілійський	1,359	53 713	39.5	2	0	16	2	13		адм.-тер. устрій
	Кодимський	818	30 603	37.4	1	1	24	0	17 (1)		адм.-тер. устрій
	Лиманський	1,487	69 307	46.6	0	3	60	3	20 (3)		адм.-тер. устрій
	Любашівський	1,100	31 179	28.3	0	2	53	0	14 (2)		адм.-тер. устрій
	Миколаївський	1 093	16 675	15.2	0	1	45	0	12 (1)		адм.-тер. устрій
	Одеса	162	1 014 563	6246.54	1 *	0	0		0		міська рада
	Овідіопольський	815	71 705	87.9	0	4	21	1	16 (4)		адм.-тер. устрій
	Окнянський	1,013	20 522	20.2	0	1	52	2	14 (1)		адм.-тер. устрій
	Подільський	1,037	28 038	27	0	0	59	2	18		адм.-тер. устрій
	Подільськ	15	40 668	2711.2	1 *	0	0		0		міська рада
	Ренійський	861	37 989	44.1	1	0	7	0	7		адм.-тер. устрій
	Роздільнянський	1,368	57 611	42.1	1	1	82	2	18 (1)		адм.-тер. устрій
	Савранський	618	19 823	32	0	1	19	1	10 (1)		адм.-тер. устрій
	Саратський	1475	45 933	31.1	0	1	36	1	22 (1)		адм.-тер. устрій
	Тарутинський	1 874	42 079	22.4	0	4	47	0	23 (4)		адм.-тер. устрій
	Теплодар	3	10 081	3360	1 *	0	0		0		міська рада
	Татарбунарський	1 748	39 203	22.4	1	0	34	0	18		адм.-тер. устрій
	Чорноморськ	25	59 229	2369.1	1 *	1	2		0		міська рада
	Ширяївський	1 502	27 578	18.3	0	1	71	0	18 (1)		адм.-тер. устрій
	Южне	1	29 327	17215	1 *	0	0		0		міська рада
	Одеська область	33 310	2 393 739	71.6	12 + 7 *	33	1101	24	439 (32)
Примітки: Для міст ОЗ вказується також чисельність міст. Для сільрад у дужках вказується кількість селищних рад. Усього місцевих рад 517, у тому числі 439 сільрад, 32 селищні, 19 міських, 26 районних (окрім того 4 районні у місті Одеса) та обласна рада.

Історія

Радянські часи

Першопочатково, 9 лютого 1932 р. Одеська область була утворена в складі 50 адміністративних одиниць:[4]
міст, безпосередньо підпорядкованих області: Одеса, Зінов'ївське, Миколаїв, Херсон та 46 районів:
Анатолівський (Тилігуло-Березанський), Андріїво-Іванівський, Антоно-Кодинцівський (Комінтернівський), Арбузинський, Баштанський, Березівський, Бериславський, Біляївський, Благоївський (нац. болгарський), Бобринецький, Велико-Висківський, Велико-Олександрівський, Вільшанський (нац. болгарськ.), Вознесенський, Голованівський, Голо-Пристанський, Гросулівський, Грушківський, Добровеличківський, Доманівський, Жовтневий, Зельцський (нац. німецьк.), Знам'янський, Калініндорфський (нац. євр.), Карл-Лібкнехтівський (нац. німецьк.), Каховський, Криво-Озерський, Любашівський, Ново-Архангельський, Ново-Бузький, Ново-Миргородський, Ново-Одеський, Ново-Український, Очаківський, Першомайський, Роздільнянський, Скадовський, Снігурівський, Спартаківський (нац. німецьк.), Троїцький, Устимівський, Фрунзівський (Захарівський), Хмельовський, Хорлівський, Цебриківський, Цюрупинський.
Ця постанова набула чинності з 27 лютого 1932 р. після затвердження її Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом. Саме ця дата є днем народження області.

• 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено Братський, а з частини Любашівського — Велико-Врадіївський район.[5][6]
• 11 лютого 1933 р. було відновлено Савранський район.[7][8]
• 7 березня 1933 р. були перейменовані Анатолівський на Тилігуло-Березанський район (Суворове — на Тилігуло-Березанку), Гросс-Лібенталь — на колонію Спартаківку, Захарівка — на м-ко Фрунзівку.[9]
• 4 липня того ж року було утворено Компаніївський (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.[10]

на кін. 1933 р. — територія (площа) 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.[11]; районів 50 та міськрад, безпосередньо підпорядковані облвиконкому 4

• 4 червня 1934 року Джугастрівську сільраду Роздільнянського району перечислено до складу Березівського району[12];
• До складу Молдавської АРСР передано с. Олено-Корицьке[13][14] і колгосп «За нове життя» Осипівської сільради Фрунзівського району.[15]

на липень 1934 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.[16]; районів 50, міст, підпорядкованих Одеському облвиконкому 4

• Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Аджамський, Біляївський, Благодатнівський, Березнегуватський, Володимирівський, Варваровський, Витязівський, Горностаївський, Гайворонський, Єланецький, Єлизаветградківський, Мостовський, Маловисківський, Нововоронцовський, Привольнянський, Піщано-Бродський, Тишківський, Чаплинський, Ширяївський, Янівський.[17][18] Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.[19]
• У серпні 1935 р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на Комінтернівський район.[20][21]
  • 14 листопада 1935 р. Отрадівську (Одрадове), Уварівську та Вигодянську сільради приміської смуги Одеської міськради перечислено до складу Біляївського району.[22]

на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.[23]; 70 районів, 4 міста, підпорядкованих облвиконкому

• 17 березня 1936 р. колгосп ім. Сталіна[24] (див. нижче 1953 р.) Закревської сільради Троїцького району перечислено до складу Мар'янівської сільради Ширяївського району.[25]
• 25 серпня 1936 р. Журавська (Журівка) сільська рада Жовтневого району перейшла до складу Андрієво-Іванівського району;
  Базилівську та Ольгопольську сільські ради Ново-Бузького району — до Бобринецького району;
  населені пункти ім. Г. І. Петровського та Вапнярка Вербанівської сільської ради Гросулівського району — до складу Роздільнянського;
  селища Червоно-Любецьке, Заповіт та Полтавку Мар'янівської сільської ради Снігурівського району до складу Калініндорфського району;
  161 га землі Біляївського району (колишні землі допоміжного господарства заводу ім. Старостіна) до складу земель колгоспу імени Блюхера Спартаківського району.[26]
• 20 червня 1937 року село Ново-Григор'ївку Ново-Маврівської сільської ради Ширяївського району перечислено до складу Затишанської сільської ради Фрунзівського району.[27]

• У серпні 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено Одеський район.[28][29]
• Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. з Одеської була виділена Миколаївська область у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, Кірове та 29 районів:[30] Аджамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностаївського, Єланецького, Єлизаветградковського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Тилігуло-Березанського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського.

на кін. 1938 р. — територія 32,9 тис. км², 42 райони та 1 місто, що не входить до складу районів.[31]

• наприкінці 1938 р. надано статус міста 2 селищам (Вознесенськ і Новоукраїнка)[32] та віднесено до категорії смт 5 населених пунктів (Роздільна, Гайворон, Мала Виска, Ульянівка та Помічна).[33][34]

• На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. до Кіровоградської області відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.[35][34]

на березень 1939 р. — районів 32, місто, що не входить до складу районів 1.[34]

• 26 березня 1939 року було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони[36];
  [майже] тоді ж утворено Веселинівський та Овідіопольський район.[37][34]

• на поч. 1940 р. Гольмянська сільрада Любашівського р-ну передана до Балтського р-ну МАРСР.[38]

• в 1940 р. Первомайськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

на травень 1940 р. — територія 27,0 тис. км², районів 30, міст обласного підпорядкування 2.[39]

• У 1940 р. після того, як до СРСР було приєднано Бессарабію, більша частина її території увійшла до новоствореної Молдавської РСР[40], а 3 повіти — Аккерманський, Ізмаїльський і Хотинський — до складу УРСР (перші два утворили в 1940 р. Ізмаїльську область).
• 13 серпня 1940 р. до Одеської області було приєднано 8 районів: Ананьївський, Балтський, Валегоцуловський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Піщанський, Чорнянський[41], які із 12 жовтня 1924 р. належали Молдавській АРСР.

на поч. 1941 р. — територія 31,7 тис. км², районів 38, міст обласного підпорядкування 2.[42][43]

• 11 лютого 1941 року с. Львів Іванівськох сільради Арбузинського району перечислено до Романо-Балківської сільради Первомайського району.[44]
• У 1941—1944 роках під час німецько-румунської окупації територія області входила до складу губернаторства Трансністрія (повіти Ананьївський, Балтський, Березівський, Голтянський, Дубосарський, Овідіопольський, Одеський, Рибницький, Тираспольський) та Генеральної округи Миколаїв (Гайворонський, Первомайський і Вознесенський ґебіти).

• У березні 1944 р. до Миколаївської області відійшли Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський райони.[45][46]
• 25 травня 1945 р. із Андріїво-Іванівського було виділено новий Миколаївський район.[47][24]
• 15 грудня 1945 р. Гросуловський р-н був перейменований на Великомихайлівський, Валегоцуловський — на Долинський, а Янівський — на Іванівський.[48][24]
  • 1 лютого 1945 та 7 вересня 1946 р. була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[49][50][24]

на 1946–47[51]–49[52] рр. — територія 27,9 тис. км², 34 райони та 2 міста обласного підпорядкування.

• 5 травня 1949 р. Грушківський р-н було перейменовано в Ульяновський.[53]

на поч. 1951 р. — територія 27,9 тис. км², 34 райони, 2 міста обласного підпорядкування.[54]

• 31 серпня 1953 року перечислено с. Лідівка Шабельницької сільради Жовтневого району до складу Червонокутської сільради Андрієво-Іванівського району;
• [тоді ж] с. Байбузівка, Басул, Сталіно та Красне Валентинівської сільради (Валентинівка) Ширяївського району — до складу Долинської Третьої сільради Долинського району[55] (12.09.1967 р. села Байбузівка, Басул і Степове (до 13.12.1961 х. Сталіна[56]) об'єднані в один населений пункт — село Байбузівка; останній знято з обліку 1995 року[57])
• 1 вересня 1953 р. Агафіївська сільська рада Велико-Врадіївського району перечислена до складу Любашівського району (с. Краснівка Агафіївської сільради — до складу Краснопільської сільради Велико-Врадіївського району).[58]

• 15 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської.[59] Отже, приєднувалось 13 районів: Арцизький, Болградський, Бородинський, Кілійський, Лиманський, Новоіванівський, Ренійський, Саратський, Старокозацький, Суворівський, Тарутинський, Татарбунарський, Тузлівський та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Вилкове.
• У лютому 1954 р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. Первомайськ (Миколаївська область), Велико-Врадіївський, Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської — Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.[60][61]

на березень 1954 р. — територія 33,2 тис. км², районів 38, міст обласного підпорядкування 4.[62]

• 28 листопада 1956 року Багатянська, Бросківська, Новонекрасівська, Озерненська, Саф'янівська та Старонекрасівська сільські ради Суворівського району передані в підпорядкування Ізмаїльській міській раді;
• тим же рішенням Баннівська і Кам'янська сільради Болградського району передані до складу Суворівського району;
• тоді ж Колісненська сільрада Саратського району передана до Тузлівсмького району.[63]

• 22 травня 1957 р. передано Івашківську та Пиріжнянську сільські Ради Чечельницького району Вінницької обл. до складу Кодимського району Одеської обл.[64]
• 07 червня 1957 р. Чорнянський та Красноокнянський були об'єднані в один Красноокнянський район[65],
  тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району[66] (з 13.12.1951 місто обласного підпорядкування[67]).

• 5 жовтня 1957 р. Лощинівську сільраду Болградського району передано в підпорядкування Ізмаїльській міській Раді.[68]

• 28 листопада 1957 р. було ліквідовано Долинський (до Ананьївського та Котовського), Піщанський (до Балтського та Савранського) та Троїцький райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського районів).[65][69]
  Лиманський р-н у відповідності з назвою його центра перейменовано на Білгород-Дністровський район.[69]

на поч. 1958 р. — територія 33,1 тис. км², населення 1943 тис. чол.[70]; районів 34, міст обласного підпорядкування 3

• 15 січня 1958 р. Петрівську сільраду Ананьївського району передано до Котовського району.[71]
• 7 березня 1958 року Криничківська та Ухожанська сільради Савранського району перейшли до складу Балтського району.
  26 березня 1958 р. Деленську сільраду Новоіванівського району передано до Арцизького району.[72]

на поч. 1959 р. — територія 33,1 тис. км², районів 34, міст обласного підпорядкування 3.[73]

• 21 січня 1959 р. було ліквідовано Андріїво-Іванівський (до Миколаївського), Жовтневий (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та Тузлівський райони (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського районів)[65],
  тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву Ізмаїльського.[74]
• У цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. Волова) до складу Балтського району Одеської області.[75]

на квітень 1960 р. — територія 33,1 тис. км², населення 2027,8 тис. чол.[76]; районів 31, міст обласного підпорядкування 3

• 12 червня 1961 року Новоандріївська та Чернокутська сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.[77]

на 1961[78]–62 рр. — територія 33,1 (33,2[79]) тис. км², населення (на 1962 р.[65]) 2083 тис. чол.; 31 район, 3 міста обласного підпорядкування

• 28 квітня 1962 р. Андріївська сільрада Старокозацького району передана до складу Білгород-Дністровського району.[80]

• У грудні 1962 р. загальна кількість районів скоротилася з 31 існуючих до 14
  (у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):[81][82][83]

1. Бородинський район увійшов до складу Тарутинського,
2. Арцизький — до Тарутинського та Татарбунарського районів (м. Арциз в адмін. підпорядкування Білгород-Дністровської міськради),
3. Великомихайлівський — до Фрунзівського та Роздільнянського районів,
4. Іванівський — до Комінтернівського та Роздільнянського,
5. Кілійський — до Ізмаїльського (Кілія — місто обл. підпорядкування, Вилково в адмін. підпорядкування Кілійської міськради)
6. Кодимський — до Балтського,
7. Красноокнянський — до Котовського,
8. Миколаївський — до Березівського та Любашівського,
9. Новоіванівський — до Болградського та Ізмаїльського,
10. Овідіопольський — до Біляївського,
11. Одеський — до Біляївського та Комінтернівського,
12. Ренійський — до Болградського,
13. Савранський — до Любашівського та Балтського,
14. Саратський — до Татарбунарського, Білгород-Дністровського та Тарутинського районів,
15. Старокозацький — до Білгород-Дністровського,
16. Цебриківський — до Роздільнянського, Березівського та Фрунзівського районів,
17. Ширяївський — до Ананьївського, Березівського та Фрунзівського районів.

• Каланчацьку сільраду Болградського району передано до складу Ізмаїльського району;
  Баннівську сільраду Ізмаїльського району передано до складу Болградського району.[81]

• Зміна меж районів в період між реформами 1962 та 1965 рр.[82]:
  • 4 січня 1963 р. с. Вільне Дмитрівської сільради Болградського району в підпорядкування Рівнянській сільраді Тарутинського району.[84]
  • 29 березня 1963 року Качурівська та Петрівська сільська рада Ананьївського району передані до складу Котовського району (30.12.1962 були передані до Ананьївського району[81]);
    Карабанівська та Мар'янівська сільська рада Котовського району — до складу Фрунзівського району.[85]

на квітень 1963 р. — територія 33,1 тис. км², населення 2110 тис. чол.[86]; 14 районів, 8 міст обласного підпорядкування

• Міста обласного значення (з кін. 1962 — поч. 1963): Одеса (з підпорядкованим смт Іллічівськ), Балта, Білгород-Дністровський (з смт Арциз), Ізмаїл, Кілія (з підпорядкованим містом Вилкове), Котовськ, Рені і Роздільна.

• 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня Юрківка та Новосавицьке і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) Тростянецької сільради Фрунзівського району — до складу Роздільнянського району,
  с. Гор'єве (нині в смузі с. Розкішне) Чапаєвської сільради Роздільнянського району — до складу Фрунзівського району.[87]
• 25 квітня 1964 р. с. Прямобалка Кам'янської сільради Татарбунарського району передано до складу Теплицької сільради Тарутинського району.[88]

• У січні–лютому 1965 р. у зв'язку з розукрупненням районів Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом відновила діяльність 6 районів: Великомихайлівський, Кілійський, Кодимський, Миколаївський, Саратський та Ширяївський райони.[89][90]
  • Баштанківську та Загнітківську[91] сільради Крижопільського району Вінницької обл. передано до складу Кодимського району Одеської області;
  • Яснопільську сільраду[92] Доманівського району Миколаївської обл. — до складу Березівського району Одеської області;
  • с. Копи[93] Миколаївської сільради Миколаївського району Одеської обл. передано до складу Доманівського району Миколаївської області з підпорядкуванням села Володимирівській сільській Раді.
  • Передано сільради: Антонівську (Антонівка) Ширяївського району — до складу Березівського району;
    Кам'янську Балтського району — до складу Любашівського району;
    Новокапланівську Саратського району — до складу Тарутинського району;
    Новоселівську Ізмаїльського району — до складу Кілійського району;
    сільради Фрунзівського району: Бранкованівську та Малігонівську — до складу Ширяївського району,
    Соше-Острівську — до складу Великомихайлівського району.

На 1965 рік — територія 33,3 (33,2[94]) тис. км², населення 2192,8 тис. чол.[95]; 20 районів та 5 міст обласного підпорядкування

• Міста обласного підпорядкування (з 04.01.1965): Одеса (з смт Іллічівськ), Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Котовськ, Рені.[89]
• Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. були утворені 5 нових районів: Арцизький, Іванівський, Красноокнянський, Овідіопольський та Савранський райони.[96]
• 20 грудня 1966 року змінено межі районів[97]:
  • Троїцьку сільраду Ананьївського району передано до складу Любашівського району
  • Забарівську, Ройлянську та Фараонівську сільради Білгород-Дністровського району, Михайлівську та Сергіївську сільради Татарбунарського району, село Введенка Вознесенської Першої сільради Арцизького району — до складу Саратського району (з підпорядкуванням с. Введенка Світлодолинській сільраді)
  • Каланчацьку сільраду Болградського району — до складу Ізмаїльського району
  • Приозерненську та Старотроянівську сільські ради Ізмаїльського району — до складу Кілійського району
  • Нерушайську та Струмківську сільради Кілійського району — до складу Татарбунарського району
  • Новоандріївську та Червонокутську сільради Миколаївського району — до складу Ширяївського району
  • села Бочманівка, Тимотинівка[98] (12.09.1967 р. об'єднане з с. Бочманівка) Ставрівської сільради Красноокнянського району — до складу Котовського району (з підпорядкуванням Новоселівській сільраді)
  • село Долинівка Новоселівської сільради Саратського району — до складу Арцизького району (з підпорядкуванням Павлівській сільраді)

на 1967 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2282,1 тис. чол.; 25 районів, 5 міст обласного підпорядкування

• 17 березня 1969 р. відновився Ренійський район[99][100] (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування
  з 7 підпорядкованими сільськими радами[101][102]).
  • 22 квітня 1969 року Новокапланівську сільраду Тарутинського району передано до складу Арцизького району.[103]
  • 18 січня 1971 р. Петропавлівську сільраду Тарутинського району передано до складу Саратського району.[104]

На 1972 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2444,9 тис. чол.; 26 районів, 4 міста обласного підпорядкування

• 12 квітня 1973 р. Іллічівську надано статус міста обласного значення.[105]
  • 19 жовтня 1976 р. села Богнатове та Бурдівка Іванівського району передані в підпорядкування Єгорівської сільради Роздільнянського району.[106]
  • 22 березня 1977 року Олександрівська селищна Рада із складу Овідіопольського району передана в підпорядкування Іллічівській міській раді.[107]

На 1979 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2544 тис. чол.; 26 районів, 5 міст обласного підпорядкування

• 25 лютого 1981 року смт Южне Комінтернівського району було підпорядковане Суворовській районній раді міста Одеси.[108]
• 3 вересня 1985 р. смт Теплодар Біляївського району передано в підпорядкування Центральній районній Раді м. Одеси.[109]

На 1987 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2612 тис. чол.; 26 районів та 5 міст обласного підпорядкування

Часи незалежної України

Адміністративно-територіальний поділ Одеської області станом на 2006 рік

• 16 січня 1992 року Міняйлівську і Старосільську сільради Тарутинського району передані до складу Саратського району.[57]

• 3 лютого 1993 р. смт Южне віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.[110]

• 13 вересня 1994 року Мардарівську сільраду Ананьївського району[111] передано до складу Котовського району.[57]

• 17 червня 1997 р. смт Теплодар — місто обласного підпорядкування.[110]
• У серпні 1999 року до складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 480-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища Джурджулешти під будівництво порту.
• 7 лютого 2002 року змінено межі міста Одеси за рахунок земель Усатівської сільради Біляївського району (насамперед санаторію «Хаджибей» разом з парком), Красносільської і Крижанівської сільради Комінтернівського району, Авангардівської селищної та Таїровської селищної ради Овідіопольського району.[112]
  з 1 січня 2003 року в м. Одесі замість 8 міських районів утворено 4.[113]
  • окрім того у 2000-х роках були змінені межі (у бік збільшення) міст Біляївка і Южне (березень та липень 2000 р.), Іллічівськ та Білгород-Дністровський (липень 2003 р.), Котовськ (грудень 2005 р.[114]);
    а також міст Іллічівськ та Роздільна (у 1987–88 рр.)[110] та Арциз (2020);
    разом з тим змінені межі (у бік зменшення) відповідних районів.

На 2005 рік — територія 33,3 тис. км², населення (на 2001) 2455,6 тис. чол.; 26 районів, 7 міст обласного підпорядкування

• У червні 2011 року (de jure з 2001 р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передано 7,7-кілометрову ділянку дороги Одеса — Рені E87 (М15) в районі села Паланка, що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід Дністровського лиману).

На 2012 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2388,3 тис. чол.; 26 районів та 7 міст обласного підпорядкування

Мапа Одеської області 2020 р.

• з 2015 р. проводиться адмін.-тер. реформування з утворенням територіальних громад.
• У січні-лютому 2016 року міста Біляївка і Балта віднесені до категорії міст обласного значення та
  м. Іллічівськ перейменоване на Чорноморськ.[110]
• У травні 2016 р. у рамках декомунізації Котовський перейменовано на Подільський район, Красноокнянський — на Окнянський, і Фрунзівський — на Захарівський (з відповідним перейменуванням райцентрів), та
  у червні 2016 р. Комінтернівський р-н Одеської області перейменовано на Лиманський район.[110]
  • також була перейменована значна низка сіл, сільрад і т. інш.
• У липні 2020 року у рамках адмін.-тер. реформи утворено 7 нових районів (районів-повітів):[110][115]

1. Біляївський, Лиманський, Овідіопольський та Одеська міськрада утворили Одеський район
2. Подільський‎, Ананьївський, Балтський, Кодимський, Любашівський, Окнянський і Савранський — Подільський район‎
3. Березівський, Іванівський, Миколаївський район та Ширяївський — Березівський район
4. Роздільнянський, Великомихайлівський та Захарівський — Роздільнянський район
5. Білгород-Дністровський‎, Саратський та Татарбунарський — Білгород-Дністровський район
6. Болградський, Арцизький та Тарутинський — Болградський район
7. Ізмаїльський, Кілійський та Ренійський — Ізмаїльський район

• 
  Історичне утворення області
• 
  Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921
• 
  Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921
• 
  Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1922
• 
  Карта Одеської губернії, 1923
• 
  Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
• 
  Територія колишньої Одеської губернії (з округами), адміністративні межі станом на 1 липня 1928
• 
  Територія майбутньої Одеської області, адміністративні межі станом на 1 січня 1932
• 
  Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 20 березня 1932
• 
  Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 15 січня 1937
• 
  Карта Одеської області, 1938
• 
  Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 1 листопада 1947

Примітки

1. Головне управління статистики в Одеській області. od.ukrstat.gov.ua. Процитовано 21 лютого 2021.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 623-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Одеської області».
   Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області»
3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
4. Назви міст і районів подані відповідно до постанови IV Позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР» (Зб. Уз. УСРР, 1932, № 5, ст. 28)
5. Постанова ВУЦВК № 236 від 27 лютого 1932 року «Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів»
6. Адміністративна карта Української СРР, 1932(укр.) (безпосередньо карта)
7. Постанова ВУЦВК № 70 від 11 лютого 1933 року «Про утворення Савранського району на території Одеської области»
8. Адміністративна карта Української СРР, 1932(укр.) (на карті кінця 1932-го доданий (але не позначений); безпосередньо карта)
9. Постановление Президиума ЦИК СССР № 130 от 7 марта 1933 «О переименовании одноимённых районов, центров и почтово-телеграфных учреждений на территории УССР, УзбССР, ТуркССР и ТаджССР» (Собрание законов и распоряжений Рабоче-крестянского правительства СССР. 1933 год.. — № 23. — С. 264–266.)
10. Постанова ВУЦВК № 456 від 4 липня 1933 р. «Про утворення Компаніївського та Рівнянського районів на території Одеської области»
11. Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933), 1933, с. 6–7.
12. Постанова Президії ВУЦВК УСРР № 188 від 4 червня 1934 р. «Про перечислення Джугастрівської сільради, Роздільнянського району, до складу Березівського району»
13. Карта РККА L-35 (Б и Г) (1 км) Молдова, Одесская область, 1941(рос.)
14. 07.07.1983 р. знято з облікових даних.
15. Постанова Президії ВУЦВК № 189 від 4 червня 1934 р. «Про перечислення села Олено-Корицького, Осипівської сільради, Фрунзівського району, до складу Красноокнянського району АМСРР»
16. Административно-территориальное деление Союза ССР (на 15 июля 1934 года) / [Предисл.: С. И. Сулькевич]. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1934. — С. 212–213.(рос.)
17. Постанова Президії ВУЦВК № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
18. Постанова Президії ВУЦВК № 24 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Одеської області»
19. Административно-территориальное деление Союза ССР : Краткий справочник на 1 сентября 1935 года / Отв. ред.: П. В. Туманов. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1935. — С. 215–219.(рос.)
20. Постанова ЦВК СРСР № 379 від 7 серпня 1935 р. «Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР»
21. Постанова ЦВК УРСР № 142 від 31 серпня 1935 р. «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
22. Постанова Президії ЦВК УСРР № 196 від 14 листопада 1935 р. «Про часткові зміни районних меж Київської, Харківської та Одеської областей»
23. Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935), 1936, с. 6–7.
24. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 383, 880–958 (887, 900, 908), 959–1040 (965, 976, 1038).
25. Постанова Президії ЦВК УСРР № 89 від 17 березня 1936 р. «Про часткові зміни районних меж Одеської області»
26. Постанова Президії ЦВК УСРР № 220 від 25 серпня 1936 р. «Про часткові зміни районних меж Дніпропетровської та Одеської областей»
27. Постанова Президії ЦВК УРСР № 172 від 20 червня 1937 року «Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей»
28. Постанова Президії ЦВК УРСР № 177 від 29 серпня 1937 року «Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради»
29. Адміністративна карта Одеської області, 1937
30. s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области(рос.)
31. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — С. XIV–XV, 158–159.(рос.)
32. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 21. — 15 грудня. — С. 4.
33. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 23. — 31 грудня. — С. 3–4.
34. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 88, 133–134.(рос.)
35. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР»
36. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 17 (40). — 27 травня. — С. 4.
37. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 18 (41). — 2 червня. — С. 4.
38. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 8 (71). — 29 лютого. — С. 4.
39. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 199–200.(рос.)
40. s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики(рос.)
41. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.
42. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — С. 191–192.(рос.)
43. Административная карта Украинской ССР, 1941(рос.)
44.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1941. — № 2 (15 квітня). — С. 8.
45. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 р. «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»
    s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 30.03.1944 об образовании Херсонской области в составе Украинской ССР
46. Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 82.(рос.)
47. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про розукрупнення Андрієво-Іванівського району Одеської області» від 25 травня 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 14–15 (30 грудня). — С. 23.
48. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв населених пунктів і районів Одеської області» від 15 грудня 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 3–4 (28 квітня). — С. 38.
49. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області» від 1 лютого 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 1–2 (28 лютого). — С. 3–14.
50. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей» від 7 вересня 1946 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 11 (30 листопада). — С. 8–11.
51. СССР. Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1947 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 5-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1947. — С. 207–208.(рос.)
52. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1949 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 6-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1949. — С. 210–211.(рос.)
53. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Грушківського району, Одеської області, на Ульяновський район» від 5 травня 1949 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1949. — № 3 (30 червня). — С. 5.
54. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1951 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 7-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1951. — С. 210–211.(рос.)
55.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 31.
56. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
57. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986 р.)
58.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 3 (30 грудня). — С. 6.
59. s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.02.1954 об упразднении Измаильской области Украинской ССР(рос.)
60. Ведомости ВС СССР. — 1954. — № 4 (798). — 9 марта. — с. 176.
61.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1954. — № 2 (20 квітня). — С. 48, 49.
62. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 марта 1954 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — 8-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1954. — С. 214–215.(рос.)
63.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1956. — № 9 (5 січня 1957). — С. 250.
64. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 4 (31 травня). — с. 112.
65. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962), 1962, с. 141–149, 411, 416.
66. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 5 (29 червня). — с. 124.
67. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення міста Вилкове Ізмаїльської обл. до категорії міст обласного підпорядкування» від 13 грудня 1951 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1951. — № 5 (31 грудня). — С. 14.
68.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957. — № 9 (30 жовтня). — С. 189.
69. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 10 (30 листопада). — с. 202.
70. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1958 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 9-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1958. — С. 9–10, 289–291.(рос.)
71. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958. — № 2 (28 лютого). — с. 45.
72. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958. — № 3 (31 березня). — с. 67.
73. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — Доп. к 9-му изд. (к справ. вып. 1958 г.: Изменения 01.01.1958 – 01.01.1959). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1959. — С. 8, 28, 42, 50.(рос.)
74. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про зміни в складі районів Одеської області» від 21 січня 1959 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959. — № 3 (29 січня). — Стаття 48. — С. 170.
75. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області» від 30 грудня 1959 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959. — № 35 (31 грудня). — С. 1031.
76. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1960 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 10-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1960. — С. 11–12, 291–293.(рос.)
77.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1961. — № 29 (14 липня). — С. 635.
78. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 10-му изд. (к справ. вып. 1960 г.: Изменения 01.04.1960 – 01.07.1961). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1961. — С. 8, 26.(рос.)
79. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1962 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 11-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1962. — С. 11–12, 317–319, 626.(рос.)
80.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1962. — № 20 (18 травня). — С. 439.
81. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» від 30 грудня 1962 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № 2 (11 січня). — Стаття 35. — С. 32–53.
82. УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р., 1964, с. 3–6, 46–48.
83. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
84.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № 6 (8 лютого). — С. 215.
85.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № 17 (26 квітня). — С. 461.
86. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1963 года) / Сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 12-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1963. — С. 12, 296–298.(рос.)
87.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № 22 (31 ьравня). — С. 567.
88. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964. — № 21 (22 травня). — с. 310.
89. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» від 4 січня 1965 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1965. — № 3 (9 січня). — Стаття 64. — С. 51–109.
90. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»» від 5 лютого 1965 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1965. — № 8 (12 лютого). — Стаття 143. — С. 191–194.
91. Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
92. Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
93. Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
94. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (январь 1965 г.) / Президиум Верховного Совета СССР. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1965. — С. 12, 299–301, 680.(рос.)
95. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.07.1965), 1965, с. 150–159.
96. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1966. — № 48 (16 грудня). — Стаття 293. — С. 516–517.
97.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1967. — № 1 (6 січня). — С. 27.
98. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
99. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення Ренійського району Одеської області» від 17 березня 1969 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1969. — № 13 (28 березня). — Стаття 95. — С. 118.
100. Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1973), 1973, с. 28.
101. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966. — № 49 (23 грудня). — с. 532.
102. Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1967), 1967, с. 10.
103.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1969. — № 19 (8 травня). — С. 179.
104.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1971. — № 4 (29 січня). — С. 44.
105. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
106.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1976. — № 45 (9 листопада). — С. 527.
107.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1977. — № 15 (12 квітня). — С. 194—195.
108.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981. — № 11 (17 березня). — С. 188.
109.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1985. — № 40 (1 жовтня). — С. 1071.
110. Перелік актів, за якими Верховною Радою проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України (з 1986 р.)
111. Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
112. Постанова Верховної Ради України від 7 лютого 2002 року № 3064-III «Про зміну меж міста Одеси Одеської області»
113. Рішення Одеської міської ради № 197-XXIV від 26 липня 2002 р. Про адміністративно-територіальний поділ міста Одеси
114. Постанова Верховної Ради України від 20 грудня 2005 року № 3242а-IV «Про зміну меж міста Котовськ Одеської області (План зовнішньої межі міста Котовська Одеської області)»
115. Інформаційний масив щодо закріплення територіальних громад з належністю до новостворених районів на сайті ДПС в Одеській області

Література

• Из страниц биографии нашего края: К 80-летию Одесской области. [Админ.-террит. изменения] / По материалам ГАОО подготовил А. Михайленко // Одесские известия. — 2012. — № 3 (4277) – 8 (4282) (14, 17, 19, 21, 24, 26 января). — С. 3.
  • Становление и развитие: Одесской области — 81 год. [повторная публикация] : [рос.] / По материалам ГАОО // Одесские известия. — 2013. — № 22 (4441) (26 февраля). — С. 1, 4–11.
• World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Одесской области(рос.)
• Бачинский А., Ващенко В., Кульчицкий С. Изменения административно-территориального деления Одесщины (конец XVIII в. – 1975 г.) // Юго-Запад. Одессика: Историко-краеведческий научный альманах / Редколлегия: О. Бажан, А. Гонтар, Т. Гончарук, А. Добролюбский, О. Демин, Д. Урсу, С. Цвилюк, В. Хмарский; Глав. ред. В. Савченко. — Одесса : Печатный дом, 2012. — Вып. 13. — С. [37–39], 40–59, [60–61]. — 278 с. — ISBN 978-966-389-291-8.
• Адміністративно-територіальний поділ УСРР (за станом на 1 грудня 1933 року) / Центральна Адмін.-Територіальна Комісія при Президії ВУЦВК. За ред. Г. К. Фартушного. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — 176 с.
• Довідник адмінтерподілу УСРР (за станом на 15 грудня 1935 року) / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — 228 с.
• Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 366–391.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 141–149, 411, 416.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — 72 с.
• Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
  СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 липня 1965 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1965. — С. 6, 150–159. (http://kraeved.od.ua)
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 301–321. (http://kraeved.od.ua)
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 188–316, 414–421, 558–561, 616–620.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 318–339, 758–760, 767–770, 783–784, 804–805.
• Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 215–229, 485–486, 491, 505.(рос.)
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1987 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), П. М. Гринюк (упорядник). — К. : Гол. ред. Укр. Рад. енциклопедії, 1987. — С. 201–214, 456–457, 463, 482–483, 501.
• Довідник адміністративно-територіального поділу Одеської області (за станом на 1 січня 1960 р.). — Одеса : Кн. вид-во, 1960. — 103 с.
• Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — 124 с.
• Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1973 р.) / Виконком Одеської обл. Ради депутатів трудящих; П. Ф. Руденко (відп.), В. М. Єгоренкова, М. С. Тищенко (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1973. — 116 с.
• Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1978 р.). Довідник / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, М. С. Тищенко (упорядники). — Одеса : Маяк, 1978. — 146 с.
• Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — 120 с.
• Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1990 р.). Довідник / Виконком Одеської обласної Ради народних депутатів; Б. М. Стречень (відп.), М. О. Богоявленський та ін. (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1990. — 152 с. — ISBN 5-7760-0360-1.
• Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 401–429, 712.
  (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

• див. також: геопортал Управління з питань містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації

• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 10, 245–260, 446, 556–582, 586, 599–600, 610, 611–641, 717–724. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Посилання

• Одеська область // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Адміністративно-територіальний устрій Одеської області (електроний довідник) на сайті Верховної Ради (2004, 2007, 2011, 2013-й р.)
• Адміністративно–територіальний устрій (Одеська обласна рада; на 2016 рік)
• Адміністративно-територіальний устрій (Одеська облдержадміністрація)
• Державна служба статистики України
  • Населення України // Держстат
  • Банк даних Державної служби статистики України
  • Кількість адміністративно-територіальних одиниць (2002—2016) (алгоритм пошуку: ukrstat.org/operativ/operativ2016/ds/ator/ator2016_u.htm ; …та 2003-2017)
• Головне управління статистики в Одеській області (Адм.-тер. устрій (кількість адм.-тер. одиниць, 1991—2016))
• 80 лет назад территория Одесской области была вдвое больше // КП в Украине(рос.)
• Как менялись границы Одесской области // «Одесская жизнь»(рос.)
• Комплект карт (на Одесском Краеведе)(рос.)

Див. також

• Адміністративний поділ Одеси
• Міста Одеської області
• Населені пункти Одеської області
• Ізмаїльська область
• Молдавська АРСР#Адміністративно-територіальні зміни
• Процес «Румунія проти України»
• Адміністративний поділ Української РСР
• Адміністративний устрій України