Александру Авереску

Александру Авереску (рум. Alexandru Averescu; 9 квітня 1859 — 2 жовтня 1938) — румунський державний і політичний діяч, маршал Румунії (від 1934).

Александру Авереску рум. Alexandru Averescu
Александру Авереску
Прапор Прем'єр-міністр Румунії
9 лютого — 15 березня 1918
Монарх:	Фердинанд I
Попередник:	Іонел Бретіану
Наступник:	Александру Марґіломан
19 березня 1920 — 18 грудня 1921
Монарх:	Фердинанд I
Попередник:	Александру Вайда-Воєвод
Наступник:	Таке Іонеску
30 березня 1926 — 4 червня 1927
Монарх:	Фердинанд I
Попередник:	Іонел Бретіану
Наступник:	Барбу Штірбей
Народження:	9 (21) березня 1859 Озерне (Ізмаїльський район)[1]
Смерть:	2 жовтня 1938[2] (79 років) Бухарест, Румунія[3]
Країна:	Румунія
Релігія:	Православ'я
Освіта:	Carol I National Defence University^d і Second officers school in Bistrița^d
Партія:	Народна партія
Батько:	Константин Авереску
Шлюб:	Клотильда Авереску
Військова служба
Роки служби:	1876–1938
Приналежність:	Румунія
Звання:	маршал
Битви:	Війна за незалежність Румунії (1877–1878) Друга балканська війна Перша світова війна: Тутраканська битва Битва біля Мерешті Битва біля Мерешешті
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Біографічні дані

Народився в селі Бабель в Молдавському князівстві (Ізмаїльський повіт, нині село Озерне Одеської області), на північний захід від Ізмаїла в родині поміщика. Брав участь в Російсько-турецькій війні 1877—1878 років. У 1886 закінчив військову академію у Турині (Королівство Італія). З 1895 по 1898 — військовий аташе в Берліні. В 1907–1908 — військовий міністр. У 1907 році керував придушенням селянських повстань у Валахії та Молдові. У 1911 призначений начальником румунського генерального штабу. Під час Другої Балканської війни (29 червня — 10 серпня 1913) керував операціями проти болгарської армії. Під час Першої світової війни 1914–1918 командував корпусом, пізніше армією. З 1919 — міністр внутрішніх справ. Здійснював каральні експедиції проти українського населення у Буковині та Бессарабії. У 1920–1921 і 1926–1927 — прем'єр-міністр Румунії. Домігся від держав Антанти визнання румунською територією Бессарабії. Засновник Народної партії, один з ідеологів створення «Великої Румунії». Під час свого другого прем'єрства в зовнішній політиці зближувався з Італією. У 1930-ті роки виступав за союз з Німеччиною.

Див. також

• Румунія
• Буковина

Примітки

1. https://jurnalul.ro/stire-special/reporter-in-basarabia-de-sud-eroul-de-la-marasti-ii-inspaimanta-pe-ucraineni-145834.html
2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119475065 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Джерела

• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)

Посилання

• Авереску, Александру // ВУЕ