Амхарська мова

Амха́рська мо́ва (амх. አማርኛ) — мова амхарців, державна мова Ефіопії. Амхарська мова є однією з семітських мов.

Амхарська мова
አማርኛ
Амариння
Розповсюдження Афро-азійських мов
Поширена в Ефіопія, Ізраїль, Північна Америка, Еритрея
Регіон Африка
Носії 27 млн.
Писемність ефіопське письмо
Класифікація

Афро-Азійські мови

Семітські
Південні семітські мови
Ефіопські
Південні ефіопські
Офіційний статус
Державна Ефіопія
Коди мови
ISO 639-1 am
ISO 639-2 amh
ISO 639-3 amh

Мова є рідною для амхарців, а також служить лінгва-франка для інших груп населення, які проживають у великих містах Ефіопії.[1]

Ця мова є робочою мовою Ефіопії, а також робочою мовою кількох штатів Ефіопської федеративної системи.[2] З 31 800 000 носіїв рідної мови станом на 2018 рік, плюс ще 25 100 000 носіїв як другої мови, амхарська мова є другою за поширеністю рідною мовою Ефіопії (після оромо), але найбільш поширеною з точки зору загальної кількості мовців. Це також друга за поширеністю семітська мова у світі (після арабської).[3][4]

Амхарське письмо пишеться зліва направо за допомогою системи, яка виросла з писемності Geʽez. Система письма в ефіопських семітських мовах називається фідал ( ፊደል ). Fidäl означає «писемність», «алфавіт», «буква» або «символ». Систему письма також називають абугідою ( አቡጊዳ ), від перших чотирьох символів; від цього походить сучасний термін абугіда.[5]

Не існує загальноприйнятого способу романізації амхарської мови на латинське письмо. Приклади амхарської мови в розділах нижче використовують одну систему, поширену серед лінгвістів, які спеціалізуються на ефіопських семітських мовах.

Перший дослідник — німецький вчений Гіоб Лудольф.

Фонетика
Приголосні
Губні Зубні Пом'якшено-альвеолярні М'якопіднебінний Гортанний
Проривний Глухі p t k ʔ (ʾ)
Дзвінкі b d g
ejective pʼ (p', p̣) tʼ (t', ṭ) kʼ (q, ḳ)
Африкативні Глухі ʧ (č)
Дзвінкі ʤ (ǧ)
ejective ʦ' (s') ʧʼ (č', č̣)
Фрикативні Глухі f s ʃ (š) h
Дзвінкі z ʒ (ž)
Носові m n ɲ (ñ)
Плавні w l j (y)
Дрижачі r
Голосні
Підйом/ряд Передній Середній Задній
Високий i ɨ (ə) u
Середній e ə (ä) o
Низький a

Письмо

Амхарська мова використовує письмо Геез (амх. ግዕዝ, Gəʿəz, ефіопське письмо).

Амхарске письмо
ä u i a e ə o
hሀሁሂሃሄህሆ
lለሉሊላሌልሎ
hሐሑሒሓሔሕሖ
mመሙሚማሜምሞ
sሠሡሢሣሤሥሦ
rረሩሪራሬርሮ
sሰሱሲሳሴስሶ
šሸሹሺሻሼሽሾ
qቀቁቂቃቄቅቆ
bበቡቢባቤብቦ
tተቱቲታቴትቶ
čቸቹቺቻቼችቾ
hኀኁኂኃኄኅኆ
nነኑኒናኔንኖ
ñኘኙኚኛኜኝኞ
ʾአኡኢኣኤእኦ
kከኩኪካኬክኮ
hኸኹኺኻኼኽኾ
wወዉዊዋዌውዎ
ʾዐዑዒዓዔዕዖ
zዘዙዚዛዜዝዞ
žዠዡዢዣዤዥዦ
yየዩዪያዬይዮ
dደዱዲዳዴድዶ
ǧጀጁጂጃጄጅጆ
gገጉጊጋጌግጎ
t'ጠጡጢጣጤጥጦ
č'ጨጩጪጫጬጭጮ
p'ጰጱጲጳጴጵጶ
s'ጸጹጺጻጼጽጾ
s'ፀፁፂፃፄፅፆ
fፈፉፊፋፌፍፎ
pፐፑፒፓፔፕፖ

Найдавніші літературні пам'ятки належать до 14—15 ст.

Література
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Abraham, Roy Clive (1968) The Principles of Amharic. Occasional Publication / Institute of African Studies, University of Ibadan. [rewritten version of 'A modern grammar of spoken Amharic', 1941]
  • Bennet, M.E. (1978) Stratificational Approaches to Amharic Phonology. PhD thesis, Ann Arbor: Michigan State University.
  • Cohen, Marcel (1936) Traité de langue amharique. Paris.
  • Leslau, Wolf (1995) Reference Grammar of Amharic. Harrassowitz, Wiesbaden.
  • Praetorius, Franz (1879) Die amharische Sprache. Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, Halle

Виноски
  1. Meyer, Ronny (2011). The Role of Amharic as a National Language and an African lingua franca. У Stefan Weninger. The Semitic Languages. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 1212–1220.
  2. Gebremichael, M. (2011). Federalism and conflict management in Ethiopia: case study of Benishangul-Gumuz Regional State (PhD). United Kingdom: University of Bradford. Проігноровано невідомий параметр |hdl= (довідка)
  3. Amharic. Ethnologue. Процитовано 27 квітня 2021.
  4. The world factbook. cia.gov.
  5. Amharic alphabet, pronunciation and language. www.omniglot.com. Процитовано 26 липня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.