Ангелінівка

Ангелі́нівка (у минулому — Сапаритова, Ексапаритова) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 326 осіб.

село Ангелінівка
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Роздільнянський район
Громада Степанівська сільська громада
Облікова картка село Ангелінівка 
Основні дані
Засноване 1824
Перша згадка 1824 (198 років)
Колишня назва Сапаритова
Ексапаритова
Населення ▼326 (01.01.2018)[1]
Площа 1,494 км²
Густота населення 186,08 осіб/км²
Поштовий індекс 67458
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°53′33″ пн. ш. 29°56′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 16 м
Водойми Кучурган
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Ангелінівка
Ангелінівка
Мапа

 Ангелінівка у Вікісховищі

Історія

У 1856 році в поселені Ангелінівка поміщика Андріївського було 6 дворів[2].

В 1859 році у власницькому селищі Ангелінівка (Сапарисова) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 10 дворів, у яких мешкало 42 чоловіка і 42 жінки[3].

В 1887 році у селищі Ангелінівка (Ексапаритова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 121 чоловік та 119 жінок[4].

У 1896 році в селищі Ангелінівка (Сапаритова, Ексапаритова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 54 двора, у яких мешкало 293 людини (150 чоловіків і 143 жінки). В населеному пункті була школа, у якій навчався 31 учень (20 хлопців та 11 дівчат)[5].

На 1 січня 1906 року у селищі Ангелінівка (Ексапаритова, Сапаритова) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване ліворуч Кучургану, були суспільні наділи колишніх поміщичих селян; проживали малороси; був сільський староста; земська школа; існували колодязі; 62 двора, в яких мешкало 349 людей (181 чоловік і 168 жінок)[6].

У 1916 році в селищі Ангелінівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 218 людей (95 чоловік і 123 жінки)[7].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Ангелінівка (Сапаритове, Сопоритова, Ексамаритова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 62 домогосподарства. Для 62 домогосподарів рідною мовою була російська. В селищі 315 людей наявного населення (148 чоловіків і 167 жінок). Родина домогосподаря: 145 чоловіків та 166 жінок (родичів: 3 й 1 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 16 чоловіків, на заробітках — 1 жінка[8].

На 1 вересня 1946 року село входило до складу Деминської сільської Ради[9].

У першій половині 1960-х років до складу Ангелініви увійшло колишнє село Долинське.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 258 осіб, з яких 109 чоловіків та 149 жінок.[10]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 278 осіб.[11]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
українська 88,13 %
російська 8,27 %
молдовська 2,52 %
інші 1,08 %

Примітки
  1. Паспорт Яковлівської сільської ради
  2. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 55.
  3. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 145.(рос.)
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)
  5. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 382.(рос.)
  6. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 143-144.(рос.)
  7. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 318.(рос.)
  8. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  9. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.