Анрі Руссо

Анрі-Жульєн Фелікс Руссо (фр. Henri Julien Félix Rousseau, на прізвисько Le Douanier, «Митник»; 21 травня 1844, Лаваль, Франція — 4 вересня 1910[6]) — французький живописець-примітивіст[7], музикант і літератор.

Анрі Руссо
фр. Henri Julien Félix Rousseau
Народження 21 травня 1844(1844-05-21)[1][2][…]
Лаваль[3][4]
Смерть 2 вересня 1910(1910-09-02)[1][2][…] (66 років)
  Париж, Франція[5][3][4]
(гангрена)
Поховання
Паризький цвинтар Баньєd і Jardin de la Perrined : 
Національність француз
Країна  Франція
Жанр художник
Діяльність художник, художник-гравер
Напрямок живопис
Твори La gitana de las granadas (The Gypsy of the Pomegranates)d, The Dreamd, Tiger in a Tropical Stormd, Carnival Eveningd, The Wedding Partyd і Myself: Portrait – Landscaped
Автограф
 Анрі Руссо у Вікісховищі

Життєпис

Анрі Жюльєн Фелікс Руссо народився 21 травня 1844 року в Лавалі. Коли Анрі виповнилося сім років, їхній будинок був проданий для оплати боргів батька. Оскільки родина була змушена покинути Лаваль, Анрі залишили жити при школі, де він здобував освіту.

У 1864 році Руссо зарахували добровольцем у 52-й піхотний полк. Був демобілізованим 15 липня 1868 року.

У 1869 році в Парижі Руссо одружився з Клеманс Буатар. Семеро з дев'яти дітей Руссо померли в дитинстві. Дружина померла в 1888 році.

Спочатку Анрі служив у судового пристава. Кілька місяців потому йому вдалося знайти місце на міській митниці, звідси його прізвисько — «Митник». У податковому управлінні йому довіряли лише найпростіші доручення.

Руссо почав малювати вже близько 1870 року. Він стверджував, що у нього «немає іншого вчителя, крім природи», хоча і не заперечував, що отримав «деякі поради» від Фелікса Огюста Клемана і Жана-Леона Жерома, художників академічного напряму[8]. У 1885 році у вільному художньому салоні на Єлисейських полях Руссо виставив свої перші картини «Італійський танок» та «Захід сонця».

Картина «Карнавальний вечір» у 1886 році викликала глузування публіки, але справжні знавці, такі як Піссарро, гідно оцінили її. Піссарро був в захваті від цього мистецтва та багатства тонів. Потім він почав нахвалювати творчість Руссо своїм знайомим.

Дуже скоро Руссо став знаменитим диваком. Оскільки мало хто міг зрозуміти новизну й оригінальність його творчості.

Руссо мав не тільки талант живописця, а й музиканта. У 1886 році його нагородили дипломом Літературної і Музичної академії Франції за складений ним вальс, який автор виконав у Бетховенському залі. У 1889 році Руссо написав водевіль у трьох актах і десяти сценах «Відвідування Всесвітньої виставки», а в 1899 році створює драму «Помста російської сироти».

У 1893 році Руссо вийшов у відставку і повністю присвятив себе мистецтву.

У 1897 році з'являються картини «Я сам, портрет-пейзаж» і знаменита «Спляча циганка». Художник був так задоволений останньою роботою, що навіть запропонував купити її меру Лаваля, але його пропозиція була відхилена. У 1946 році це полотно надійшло в Лувр і було оцінено в 315000 нових франків.

2 вересня 1899 року Руссо одружився з Жозефіною Нурі. Через нестачу кошті, він разом з дружиною відкрив невеличку крамничку канцелярських товарів. Також художник постійно виставляв у ній дещо з своїх полотен у надії знайти покупців і став інспектором-розповсюджувачем газети «Пті парізьєн».

Після невеликої перерви в 1901 році Руссо виставив картину «Неприємний сюрприз», що викликала захоплення Ренуара.

У 1903 році померла Жозефіна, і Руссо овдовів вдруге.

Наприкінці серпня 1910 року художник поранив собі ногу, він не надав цьому значення і коли рана нагноїлась, почалася гангрена. Руссо помер 4 вересня 1910 року. Після його смерті всіх його послідовників стали називати «примітивістами».

Творчість

У 1891 пише перше екзотичне полотно — «Буревій у джунглях». Тема тропічного лісу стає одною з головних у творчості художника.

У 1894 в Салоні «Незалежних» представлена велика картина Руссо «Війна», яка справила значне враження на глядачів.

У 1896 створює ще одну значну картину — «Спляча циганка».

Відомим став після картин «Тигр, що атакує розвідників» (1904), «Голодний лев», «Заклинателька змій» (1907).

У його домі почалися збиратися відомі гості: Уде, Пікассо, Вебер.

У 1910 написав одне з головних своїх творінь — «Сон Ядвіги».

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Henri Rousseau
  3. https://data.bnf.fr/en/11922875/henri_rousseau/
  4. RKDartists
  5. http://www.tate.org.uk/whats-on/tate-modern/exhibition/henri-rousseau/henri-rousseau-jungles-paris-room-guide/henri-9
  6. Henri Rousseau biography Архівовано 24 жовтня 2008 у Wayback Machine. at the Guggenheim
  7. Artillerymen by Rousseau at the Guggenheim]
  8. Biography of Henri Julien Rousseau

Джерела
  • Henri Rousseau, 1984, The Museum of Modern Art New York (essays by Roger Shattuck, Henri Béhar, Michel Hoog, Carolyn Lanchner, and William Rubin; includes excellent color plates and analysis)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.