Анса Іконен
Анса Іконен (фін. Aili Ansa Inkeri Ikonen, 19 грудня 1913, Санкт-Петербург — 23 травня 1989, Гельсінкі) — фінська актриса театру та кіно. Переважно знімалась в комедіях, драмах та мюзиклах. Часто працювала в парі з актором Тауно Пало. Була однією з найпопулярніших актрис свого часу (1935—1961). Перша актриса, яка стала лауреатом фінської національної кінопремії «Юссі» у номінації «За найкращу жіночу роль» (1944). Власниця нагороди Pro Finlandia (1964).
| Анса Іконен | |
|---|---|
| Aili Ansa Inkeri Ikonen | |
![]() | |
| Ім'я при народженні | фін. Aili Ansa Inkeri Ikonen |
| Псевдо | Ansa Ikonen |
| Народилася |
19 грудня 1913[1][2] Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла |
23 травня 1989[1] (75 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання |
![]() |
| Громадянство | Фінляндія |
| Діяльність | акторка, співачка, кінорежисерка |
| Роки активності | з 1933 |
| У шлюбі з | Jalmari Rinned |
| Діти | Katriina Rinned і Marjatta Rinned |
| Нагороди | Pro Finlandia (1964) |
| IMDb | ID 0407530 |
Біографія
Анса Іконен народилася 19 грудня 1913 року у Санкт-Петербурзі у фінській сім'ї. Вона була єдиною дитиною у сім'ї; дві молодші сестри померли від пневмонії. Після закінчення Громадянської війни вона разом із сім'єю переїхала до Фінляндії. Батько помер, коли Ансі було 11 років.
Навчалася в ліцеї, але не змогла його закінчити через складне фінансове становище родини[3]. Пізніше навчалася в консерваторії на вчителя співу і закінчила її в 1933 році[4].
Працювати за фахом Іконен не стала, а вирішила зробити кар'єру кіноактриси. Вона зіграла кілька другорядних ролей, після чого її помітив режисер Валентин Ваала, і запросив виконати головну жіночу роль у фільмі «Всі когось люблять» («Kaikki rakastavat», 1935). Головну чоловічу роль у цьому фільмі виконав Тауно Пало. Наступного року Іконен та Пало зіграли разом у ще одній романтичній комедії. Обидва фільми здобули успіх, завдяки чому Анса Іконен стала зіркою. Протягом багатьох років вона була однією з найвідоміших кіноакторок у Фінляндії.
Іконен та Пало зіграли разом у 12 фільмах, більшість із яких — романтичні комедії. І хоча вони не перебували у відносинах у реальному житті, глядачі запам'ятали їх як золоту пару фінського кіно[5][6].
В 1944 році Іконен отримала премію «Юссі» за роль у фільмі «Vaivaisukon morsian». У тому ж році як режисер зняла романтичну комедію «Nainen on Valttia»[7].
Паралельно з кінематографічною кар'єрою Іконен також грала у Фінському національному театрі. Там вона пропрацювала 44 роки, аж до виходу на пенсію у 1979 році. Вона грала у класичних п'єсах фінських та зарубіжних авторів, зіграла в 16 п'єсах Шекспіра, 6 п'єсах Мольєра та виконала роль Нори в Ляльковому домі Генріка Ібсена.
Іконен була талановитою комедійною та характерною актрисою. Сценаристи іноді писали ролі спеціально для неї. Хоча вона й не мала спеціальної акторської освіти, проте швидко освоїла тонкощі цієї професії. Так, в 1949 році Іконен отримала стипендію і пройшла навчання в театральній школі Олд Вікс в Лондоні.
Анса Іконен померла 23 травня 1989 року в будинку престарілих для акторів у Гельсінкі, район Мунккініємі. Похована на цвинтарі Малмі поряд зі своєю бабусею[3].
Особисте життя
У 1939 році Іконен вийшла заміж за актора Ялмарі Рінне. У пари народилися дві дочки Катріїна Рінне і Мар'ятта Рінне, які згодом також стали актрисами. Оскільки чоловік був на 20 років старший за Іконен, у п'єсах, де вони працювали разом, вона часто виконувала роль його дочки[8].
Фільмографія
| Кінофільми | ||
|---|---|---|
| Рік | Назва фільму | Роль |
| 1934 | Minä ja ministeri | молода жінка в ресторані |
| Meidän poikamme ilmassa — me maassa | жінка на церемонії нагородження | |
| 1935 | Syntipukki | |
| Kaikki rakastavat | Сіркка Марес | |
| 1936 | Vaimoke | Кірсті Лейво |
| 1937 | Ja alla oli tulinen järvi | Ар'я Луміа |
| Koskenlaskijan morsian | Нуоттаніемен Ханна | |
| Kuin uni ja varjo | Іліталон Еліїна | |
| Kuriton sukupolvi | Мар'я | |
| 1938 | Rykmentin murheenkryyni | Еллі Роутанен |
| Olenko minä tullut haaremiin | Гельві Гейнонен | |
| 1939 | Jumalan tuomio | Гелена Талпіа |
| 1940 | SF-paraati | Анса Коскелі |
| Serenaadi sotatorvella | Ойлі Мякіпало | |
| Runon kuningas ja muuttolintu | Емілі Бьоркстен | |
| Oi, kallis Suomenmaa | Анніккі | |
| 1941 | Täysosuma | Піркко Кіллінен, «Біргіт Гілленкранц» |
| Kulkurin valssi | Гелена | |
| 1942 | Uuteen elämään | Анніккі Ахо |
| Rantasuon raatajat | Тьойрюлян Майя | |
| 1943 | Tyttö astuu elämään | Еллі Архо |
| 1944 | Vaivaisukon morsian | Анна Крістіна Рінгарс |
| Suomisen Olli rakastuu | Тууліа Тяхтінен | |
| Nainen on valttia | Кірсті Кальпа | |
| 1945 | Nokea ja kultaa | Сіркка |
| 1947 | Pikku-Matti maailmalla | Кертту Ківінен |
| Pikajuna pohjoiseen | Майре Кюрьо | |
| 1948 | Laitakaupungin laulu | Гельми Гейно |
| 1949 | Jossain on railo | Марія Кареніус |
| 1950 | Professori Masa | редактор Естері Тервола |
| 1951 | Vihaan sinua — rakas | Лена Карнала |
| Gabriel, tule takaisin | Роза Паккала | |
| 1952 | Kulkurin tyttö | Олівія Меттер |
| 1953 | Tyttö kuunsillalta | доктор Лінда Варала, «Пепі» |
| 1955 | Rakas lurjus | Кайно Ітконен |
| Isän vanha ja uusi | Армі Пеканпя | |
| 1956 | Ratkaisun päivät | медсестра Ліна Ауер |
| 1958 | Äidittömät | Сімона Вітіцкі / мадемуазель Кетрін Анаконда |
| 1961 | Miljoonavaillinki | пані Рюхтіля |
| 1977 | Telefon | мати Далчинського |
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сто лет со дня рождения Ансы Иконен: Загадочная Анса.
- Loivamaa, Ismo & Vekkeli, Pirkko (2009). Unohtumaton Ansa Ikonen. Helsinki: Minerva Kustannus Oy. ISBN 952-49229-6-7.
- Tämä on totuus Ansa Ikosen ja Tauno Palon suhteesta!.
- Ansa Ikonen (obituary).
- Sundholm, Johan (2012). Historical Dictionary of Scandinavian Cinema. Scarecrow Press. ISBN 9780810855243.
- Ansa Ikosen syntymästä 100 vuotta: Arvoituksellinen Ansa.

