Барський ґебіт
Ба́рський ґебі́т, окру́га Бар (нім. Kreisgebiet Bar) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Барі, що існувала протягом німецької окупації Української РСР.
| Kreisgebiet Bar Барський ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | |
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Волинь-Поділля |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | |
| Площа | |
| - Повна | 1736[1] км² |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 110,585 |
| Джерело: territorial.de | |
Історія
Округу утворено опівдні 1 вересня 1941 року[2] на території Барського, Мурованокуриловецького, Новоушицького і Яришівського районів Вінницької області. Станом на 1 вересня 1943 р. Барський ґебіт поділявся на 4 райони: район Бар (нім. Rayon Bar), район Муровані Курилівці (нім. Rayon Murowanny-Kurilowzy), район Нова Ушиця (нім. Rayon Nowa Uschiza) і район Яришів (нім. Rayon Jaryschew)[2] — які збігалися межами з чотирма передвоєнними радянськими районами: Барським, Мурованокуриловецьким, Новоушицьким і Яришівським.
У Барі виходив друкований орган Барського гебітскомісаріату «Тижневик Барської округи». Збереглися випуски з 17 травня 1942 по 1944 рік. Його редактором був Колодченко.[3]
25 березня 1944 року адміністративний центр округи місто Бар зайняли радянські війська.