Болонський університет

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі. В Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок, а в 14 — 15 століття почали з'являтися і професорки.

Болонський університет
UNIBO
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д.
Тип	громадський університет і видавець відкритого доступу^d[1]
Країна	Італія[1]
Розташування	Італія БолоньяБолонья
Гасло	Alma Mater Studiorum. Petrus ubique pater legum Bononia mater
Засновано	1088
Ректор	Francesco Ubertini^d
Студентів	77 498 (7 березня 2015)[2]
Інтернів	29 576
Співробітників	7688 осіб (2018)[3]
Членство у	Mediterra^d, Утрехтська мережа, Коїмбрська група, ORCID[4], Europaeum^d і Асоціація університетів Європи[5]
Складається з	Library of the University of Bologna^d
Кампус	Болонья (головний кампус), Форлі, Чезена, Равенна, Ріміні
Мова викладання	італійська
Випускники	Категорія:Випускники Болонського університету
Штаб-квартира	Болонья
Сайт	unibo.it
Болонський університет у Вікісховищі

Факультети

В Болонському університеті

Студентка Болоньї за навчанням

В університеті є такі факультети:

• юридичний,
• торговельно-економічний,
• філологічний,
• філософський,
• педагогічний,
• медичний,
• фізико-математичний,
• природничий,
• промислової хімії,
• інженерний,
• сільськогосподарський,
• ветеринарної медицини.

Відомі студенти(-ки) і викладачі(-ки)

• 11 століття
  • Ірнерій

• 12 століття
  • Граціан
  • Вільгельм Тірський

• 13 століття
  • Гвідо Фава
  • Гвідо Гвініцеллі

• 14 століття
  • Чекко д'Асколі
  • Данте Аліґ'єрі
  • Франческо Петрарка
  • Мануїл Хрисолор
  • Колюччо Салютаті

• 15 століття
  • Юрій Дрогобич
  • Леон Баттіста Альберті
  • Ніколаус Копернік
  • Альбрехт Дюрер
  • Джованні Піко делла Мірандола
  • Сципион Дель Ферро
  • Богуслав Газіштейн

• 16 століття
  • Джироламо Кардано
  • Парацельс
  • Джованні делла Каза
  • Григорій XIII
  • Андреас Везалій
  • П'єтро Помпонацці
  • Карло Борромео
  • Торквато Тассо

• 17 століття
  • Казимир Лев Сапега
  • Джованні Доменіко Кассіні
  • Бонавентура Кавальєрі
  • Марчелло Мальпігі

• 18 століття
  • Марія Гаетана Аньєзі
  • Луїджі Гальвані
  • Карло Гольдоні

• 19 століття
  • Джозуе Кардуччі
  • Камілло Гольджі

• 20 століття
  • Гульєльмо Марконі
  • Умберто Еко
  • П'єр Паоло Пазоліні
  • Романо Проді
  • Аугусто Рігі
  • Федеріго Енрікес
  • П'єрлуїджі Колліна
  • Мікеланджело Антоніоні

Див. також

• Жіноча освіта
• Аль-Карауїн найстаріший діючий навчальний заклад у світі.

Примітки

1. Directory of Open Access Journals — 2003.
2. Anagrafe Nazionale Studenti (італ.)
3. http://ustat.miur.it/dati/didattica/italia/atenei-statali/bologna
4. https://orcid.org/members/001G000001qivlwIAA-universita-degli-studi-di-bologna-alma-mater-studiorum
5. https://eua.eu/about/member-directory.html

Джерела

• Кіку В. А. Болонський університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 332—333. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Офіційна сторінка університету (італ.) (нім.)
• Архів університету (італ.)