Болонья

Боло́нія (італ. Bologna від лат. Bononia) — одне з найважливіших міст Італії, центр регіону Емілія-Романья та однойменної провінції. Болонія розміщена на відстані[4] близько 310 км на північ від Риму. Це сьоме за кількістю населення місто в Італії  — 380 635 осіб (2012)[5].

Болонія
італ. Bologna

Coat of arms of Bolognad прапор
Болонія
Основні дані
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д.
Країна Італія
Регіон Емілія Романія
Столиця для Провінція Болонья, Reno Departmentd, Болонська синьоріяd, Болонья і Болонська Республіка

Межує з

— сусідні нас. пункти
Кальдерара-ді-Рено, Казалеккіо-ді-Рено, Кастеназо, П'яноро, Сассо-Марконі, Цола-Предоза, Анцола-делл'Емілія, Кастель-Маджоре, Гранароло-делл'Емілія, Сан-Лаццаро-ді-Савена ?
Поділ
  • Borgo Panigaled, San Vitaled
    • Площа 140,73 км²
    Населення 380635 (31-12-2012)
    · густота 2704,72 осіб/км²
    Висота НРМ 54  м
    Назва мешканців болонець, болонці
    Міста-побратими Лейпциг (2 березня 1962)[1], Загреб, Барі, Валенсія, Салоніки, Сент-Луїс (30 липня 1987)[2], Харків, Ла-Плата, Сан-Феле, Полліка, Тузла, Ковентрі (21 квітня 1984)[3]
    День міста

    4 жовтня, Святий Петроній

    '
    Телефонний код (+39) 051
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Номери автомобілів BO
    GeoNames 6541998
    OSM r43172 ·R
    Поштові індекси 40100
    Міська влада
    mayor of Bolognad Вірджініо Мерола (17-5-2011)
    Вебсайт comune.bologna.it
    Мапа
    Болонія
    Болонія (Італія)
     Болонія у Вікісховищі

    У місті навчаються приблизно сто тисяч студентів, які збагачують суспільне і культурне життя міста. У місті знаходиться один із найстаріших у світі університетів, заснований у 1088 році. Болонья також відома своїми вежами та довгими галереями і має добре збережений історичний центр — один із найбільших у Італії завдяки ретельній реставрації та політиці збереження культурних і історичних пам'яток, яка провадилася місцевою владою в кінці 1960-их років — не зважаючи на значні руйнування, спричинені перебудовами у кінці 19 століття та світовими війнами.

    У Болонському університеті навчався, а з 1481 по 1482 був його ректором, український астроном, доктор медицини та філософії — Юрій Дрогобич (Котермак, 1450–1494). В історію Болонського університету він увійшов під іменем «Юрія зі Львова» (Giorgio da Leopoli).

    Щорічний фестиваль відбувається 4 жовтня. Покровитель — Святий Петроній (італ. San Petronio).

    Вежі, що «падають» (Вежі Болоньї)

    Географія

    Місто лежить на краю Паданської рівнини, біля підніжжя Північних Апеннін між долинами річок Рено і Савена. Площа міста — 140 км². Центр міста знаходиться на висоті 54 метри над рівнем моря, у той час як висота в межах муніципалітету становить від 29 метрів у передмісті Corticella до 300 метрів у Sabbiuno і Colle della Guardia. Найвища точка в провінції Болонья гора Corno alle Scale (в Lizzano in Belvedere) — 1945 метрів над рівнем моря. Місто поділене на дев'ять адміністративних округів, які мають такі назви: Borgo Panigale, Navile, San Donato, San Vitale, Porto, Reno, Saragozza, Santo Stefano, Savena.

    Клімат

    Болонья має вологий субтропічний клімат (за класифікацією Кеппена: Cfa)

    Клімат Болоньї (1971–2000, extremes 1946–present)
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 20,7 24,9 27,0 30,6 34,9 38,0 39,6 40,1 34,8 29,8 24,0 23,0 40,1
    Середній максимум, °C 6,0 9,0 14,2 17,7 23,0 27,1 30,4 29,8 25,4 18,6 11,1 6,8 18,3
    Середня температура, °C 2,8 5,0 9,2 12,5 17,5 21,4 24,4 24,1 20,1 14,4 7,7 3,6 13,6
    Середній мінімум, °C −0,5 0,9 4,1 7,4 12,0 15,7 18,5 18,4 14,8 10,1 4,3 0,4 8,8
    Абсолютний мінімум, °C −18,8 −14,4 −9,7 −4,5 0,8 7,0 9,0 9,7 4,5 −1,8 −9 −13,4 −18,8
    Норма опадів, мм 34.0 44.3 54.2 74.2 58.0 57.3 40.5 52.5 67.5 72.3 68.0 48.5 671.3
    Кількість сонячних годин 77,5 96,1 151,9 174,0 229,4 255,0 291,4 260,4 201,0 148,8 81,0 74,4 2040,9
    Кількість днів з опадами 5,9 5,6 7,1 8,2 8,1 6,1 4,2 5,2 5,4 7,1 6,4 5,8 75,1


    Вологість повітря, % 83 78 70 71 69 68 65 66 69 76 84 84 74

    Історія

    Болонья була заснована етрусками під назвою Фелсіна (534 рік до н. е.) в районі раніше заселеному віллановійцями, народом орачів та пастухів. Етрускське місто росло навколо святині збудованої на пагорбі. В 4-му столітті місто було завойоване боями, племенем галлів, звідси походить стародавня римська колонія Бононія, заснована в 189 році до н. е.

    Транспорт

    Болонью обслуговує Міжнародний аеропорт Гульєльмо Марконі, сьомий за пасажирообігом аеропорт Італії (8 мільйонів пасажирів в 2017 році).

    Залізнична станція Болонья-Центральна є одним з найважливіших залізничних вузлів Італії через стратегічне розташування міста як перехрестя між маршрутами північ-південь та схід-захід. Станція обслуговує 58 мільйонів пасажирів щорічно..[6]

    Крім того, сортувальна станція Болоньї Сан-Донато із 33 залізничними коліями є найбільшим вантажним вузлом Італії за розмірами та перевезенням.[7]

    Місто також обслуговується великою мережею автобусних ліній загального користування, включаючи тролейбусні лінії, які експлуатуються з 2012 року Trasporto Passeggeri Emilia-Romagna (TPER).

    Місто обслуговують приміські залізничні лінії, також заплановано відновлення чотирьох маршрутів трамваю.[8]

    Освіта
    Готична фреска Св. Петронія в оточенні сцен з життя Святого Стефана у каплиці мартиріумі базиліки Св. Стефана в Болоньї
    Сучасний поділ міста Болонья на райони (quartiere)

    Болонський університет, заснований в 1088 році — найстарший в Європі, що був важливим інтелектуальним центром у середньовіччі і протягом століть Болонья здобула назву «вчена» (ла дотта).

    Культура
    Франческо Альбані. «Каяття апостола Петра», фреска в Ораторіумі ді Сан Коломбано, Болонья

    В Італії є міста, що були потужними осередками культури — Флоренція, Рим, Мілан, Венеція. Внесок Болоньї в культуру дещо скромніший, але він є.

    У Болоньї працювали два великі скульптори Італії — Якопо делла Кверча та Мікеланджело Буонарроті. В Болоньї народився і жив відомий архітектор доби маньєризму Себастьяно Серліо (1475–1554), один з представників французької школи Фонтенбло. У Болоньї після повернення з Франції працював уславлений архітектор Джакомо да Віньола.

    Брати Каррачі заснували в Болоньї Академію, де навчали малюванню молоді таланти. Великих імен було виховано мало, але свою школу італійського живопису Болонья отримала. Своє почесне місце має Болонья і на музичній мапі Італії і всієї Європи. У 18 столітті вважалось за честь навчатися в Болоньї у падре Мартіні в монастирі францисканців. Серед учнів падре Мартіні — геніальний Моцарт, Йозеф Мислівечек, український композитор, співак і диригент Дмитро Бортнянський, український композитор, диригент, співак Максим Березовський, син Баха — Йоган Християн . В місті була заснована галерея портретів видатних композиторів на зразок галереї автопортретів у Флоренції.

    У 20 столітті Болонья спромоглася залучити до будівництва нового бізнес-центру видатного архітектора Японії Кендзо Танге.

    Серед видатних особистостей 20 ст. тут народився італійський перекладач-україніст Паоло Ґальвані.

    Храми Болоньї
    Церква Сан-Стефано (комплекс з чотирьох церков)
    Джованні да Модена. Повернення трьох королів, фреска, бл. 1410 р. Базліка Сан Петроніо, Болонья.
    • Собор Святого Петра (Болонья), фото 2018 р.
    • Базиліка Сан Джакомо Моджоре, Болонья
    • Поземні плани церков комплекса Сан Стефано, Болонья
    • Площа Семи церков, Болонья
    • Церква Сан Джованні ін Монте (Болонья), головний фасад, фото 2010 р.
    • Базиліка Сан Франческо, Болонья, головний фасад. Фото 2019 р.
    • Церква Мадонна ді Сан Лука, Болонья
    • Церква Санта Марія делла Віта, купол.
    • Церква Святої Цецилії та дзвіниця базиліки Сан Джакомо Моджоре, Болонья
    • Художник Вітале да Болонья. Мадонна з немовлям. Фреска 14 ст.. Музей історії Болоньї.

    Демографія
    Аркади на вулиці святого Стефана

    Населення за роками[9]:

    Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживало 48 466 іноземців з 145 країн, серед них 9626 громадян країн Євросоюзу та 2979 громадян України.[10]

    Особи, пов'язані з містом
    Юрій Дрогобич (Котермак) на українській поштовій марці
    Панорама міста
    Панорама Болоньї, погляд з даху Базиліки Сан Петроніо (Basilica di San Petronio). У центрі купол Santuario di Santa Maria della Vita, правіше «башти, що падають» — Азінелі (більша) та Гарисенда (Le due Torri: Garisenda e degli Asinelli).

    Музеї Болоньї
    Палаццо Сангвінетті (Palazzo Sanguinetti), Інтернаціональний музей і музична бібліотека Болоньї
    Палаццо Комуналє, Болонья.
    Палаццо Коммунале. На фасаді — папа римський Григорій XIII (ск. Алессандро Менганті)
    • Археологічний музей (Болонья)
    • Музей Альдованді
    • Музей антропології (Болонья)
    • Музей гобеленів (Болонья)
    • Національна пінакотека Болоньї
    • Музей Сан Доменіко
    • Музей Сан Джузеппе
    • Музей Сан Петроніо
    • Музей Сан Стефано
    • Міський музей Болоньї
    • Художньо-промисловий музей Давіа Борджеліні
    • Каза Кардуччі (Музей і бібліотека поета Кардуччі)
    • Музей Рісорджименто, у приміщенні Каза Кардуччі
    • Музей моря та старовинних географічних карт

    Палаци в Болоньї
    Палаццо Поджи (Palazzo Poggi)
    • Палаццо Комуналє, Болонья (Palazzo Comunale)
    • Палаццо Поджи (Palazzo Poggi)
    • Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini)
    • Палаццо Сангвінетті (Palazzo Sanguinetti), Інтернаціональний музей і музична бібліотека Болоньї
    • Палаццо Селезі (Palazzo Celesi)
    • Палаццо Бентівольйо (Palazzo Bentivoglio)
    • Палаццо Мальвецци (Palazzo Malvezzi de' Medici)
    • Палаццо Альдрованді (Palazzo Aldrovandi)
    • Палаццо Маньяні (Palazzo Magnani)
    • Палаццо Палеотті (Palazzo Paleitti)
    • Палаццо Пеполі (Palazzo Pepoli) — Музей історії Болоньї з 2012 р.
    • Палаццо Бонакорсо (Palazzo Bonaccorso)
    • Палаццо Фава, Болонья (Palazzo Fava), нині Палац виставок
    • Палаццо Палеотті, відділ Болонського університету.
    • Арх. Джузеппе Антоніо Ланді (G.A.Landi 1713—1791).Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini)
    • Палаццо Маньяні ( Palazzo Magnani )
    • Палаццо Бентівольйо ( Palazzo Bentivoglio ), реконструкція споруди 16 ст. проведен у 18 ст.
    • Палаццо Альдрованді (Palazzo Aldrovandi)

    Міста-побратими

    Цікаві факти

    Болонья відома своїми кулінарними традиціями а деякі вважають її кулінарною столицею Італії. Вона дала назву соусу болоньєзе.

    В Болоньї в 1939 році народився італійський політик та прем'єр-міністр Романо Проді.

    В Болоньї проживає декілька тисяч українських іммігрантів, які прибули сюди за останнє десятиліття в пошуках праці.

    На честь латинського імені міста (лат. Bononia) названо астероїд 361 Бононія.[11]

    Також на честь міста названо астероїд 2601 Болонья[12].

    Галерея зображень

    Сусідні муніципалітети

    Див. також

    Примітки
    1. https://www.leipzig.de/buergerservice-und-verwaltung/partnerstaedte/bologna/
    2. https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/bologna-italy/
    3. https://www.coventry.gov.uk/info/222/twin_towns_and_cities
    4. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
    5. Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 14 березня 2014.(італ.)
    6. Bologna Centrale. Grandi Stazioni. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2011. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    7. The Bologna Freight Village. Bologna Interporto S.p.a. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 1 червня 2013.
    8. Four tram lines planned for Bologna. Metro Report. 13 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
    9. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
    10. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
    11. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — С. 45. — ISBN 3-540-00238-3.
    12. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.